Головна

життєві історії

Ми зятю на ювілей  подарували дорогущий робот пилосос, а ось свати – золотий ланцюжок. – Синок, квартира ця не твоя, тому даруємо подарунок з татом такий, щоб якщо щось, ти його забрав з собою. – І я і чоловік, стояли як вкопані. Десять років, як зять живе в нашій квартирі, але навіть шпалери, які його діти помалювали, змінити не може, бо його там не прописують. Недавно дочка прийшла до нас дуже розчарована. – Зробіть щось, бо Дмитро нас з дітьми покине. А ще, в нас плитка у ванній відлетіла!
життєві історії 0
Вчора дочка прийшла до нас і почала просити тата, щоб той прийшов і плитку, яка у ванній відлетіла, назад поставив, а ще їм би здалося в дитячій шпалери
Ми розписалися тиждень тому, гроші зберегли. Але вся сільська рідня – а там пів села – мої рідні, пів села – його, – сказали, що ми їм більше не рідня й можемо дорогу в село забути. Все тому, що ми багаті, живемо в місті, але не нагодували всіх родичів в шикарному міському ресторані, відмовилися платити за власне весілля, а вимагали гроші з батьків, в результаті скасували й саме весілля
життєві історії 0
Ми з чоловіком Костянтином з одного села, зустрічатися почали ще в старших класах школи. Тоді вже знали, що хочемо бути разом, що у нас справжнє кохання. Село ми
Свекруха вирішила свою квартиру переписати лише на молодшого сина, бо там невістка не така “прикра”, як я. Просто Лілі байдуже, на якій кухні приготовлені котлети, а мені ні. Я до цієї справи дуже делікатна, тому все, що приносила Ольга Степанівна, викидала у смітник. Те саме чекало і креми, які вона подарувала мені на ювілей. Я навіть своїй мамі боялась їх передарувати, а то мало чого. Після того, як мама Максима побачила їх в “чорному пакеті” і було прийнято рішення з цим спадком. Тільки до чого тут чоловік, хто його знає
життєві історії 0
Свекруха вирішила свою квартиру переписати лише на молодшого сина, бо там невістка не така “прикра”, як я. Просто Лілі байдуже, на якій кухні приготовлені котлети, а мені ні.
В нас поламалася пральна машина, а грошей не було. Ми домовилися з Артемом, що після двох концертів купимо нову техніку. Я намагалася добре відпрацювати ті дні, а вже опісля зайшла в магазин, щоб купити пральну машину. І ось я вже й опреділилася з маркою і подзвонила до чоловіка, щоб взяти гроші, а виявляється їх вже нема. Артем віддав все працівникам, заплатив борги і вклав все решта в розвиток. В цей момент то була остання крапля
життєві історії 0
Так сталося, що я і мій чоловік з однієї сфери. Артем продюсер, а я співачка, яка мріє про велику сцену. Спочатку все починалося чисто з робочих стосунків, але
Я вже й не знаю, як людям с селі в очі дивитися! Всі однокласниці і подружки моєї дочки вже діток в школу віддали, а моя пустоцвітом ходить, про сімʼю і дітей і думати не думає! Та й кому вона вже треба в 35 років? Я раджу їй вже хоч за Микиту йти, він звичайно на голову нижчий, хата маленька, та й жінка колишня з дітьми – на сусідньому подвірʼї, але хоч не сама би була моя Алевтинка. А казала мені баба, ще коли Аля народилася, що вона дивна буде. Вчитися у виші хотіла, але ми чоловіком відмовили – грошей таких у нас нема, та й навіщо воно для сільського життя?
життєві історії 0
Я людина проста, живу в селі на Волині, село у нас маленьке, далеко від міста, я всього лише кілька разів в житті туди їздила. Все моє життя –
Так, в нашій сім’ї з’явилися гроші, але я не за такого чоловіка виходила заміж, не такого я покохала. З кожним днем в мене все більше і більше думок про розлучення. Замість того, щоб активно провести вихідні з дружиною і синочком, мій Арсен проводить час зі снеками в руках лежачи на дивані. Я довго ставилась до нього з розумінням, але це ні в які рамки не входить. Дуже чекаю на ваші поради. Можливо, вам з боку краще буде розібратися в цій ситуації
життєві історії 0
Так, в нашій сім’ї з’явилися гроші, але я не за такого чоловіка виходила заміж, не такого я покохала. З кожним днем в мене все більше і більше думок
Я чекала тої п’ятниці, бо зять пообіцяв мені, що у свій вихідний допоможе картоплю в кіпець повозити, щоб добре перезимувала. Я вже прочитала в інтернеті, що морози обіцяють. Але моя Іринка вирішила, що відпочинок в Карпатах важливіший. Вона не попередивши нікого, якийсь тур на чотири дні оплатила. Рад не рад, прийшлось людей наймати. Мені це робота в тисячку влетіла. І ось тепер питання, для чого мені діти в хаті? Для краси?
життєві історії 0
Я чекала тої п’ятниці, бо зять пообіцяв мені, що у свій вихідний допоможе картоплю в кіпець повозити, щоб добре перезимувала. Я вже прочитала в інтернеті, що морози обіцяють.
Сваха мене назвала “мачухою”, бо я дітей в такий важкий час на вулицю виганяю. Але вони вже скільки живуть, могли б вже собі наскладати. Чоловік каже, щоб я добрішою була, але просто мій Юрко не знає, які зараз ціни в магазинах, про аптеку я взагалі мовчу, більша половина пенсії йде. Я б цю квартиру собі здавала, і вже якась копійка б була. Надійка вже може на роботу вийти, діти ж не маленькі, але то всьо тепер таке мудре
життєві історії 0
Сваха мене назвала “мачухою”, бо я дітей в такий важкий час на вулицю виганяю. Але вони вже скільки живуть, могли б вже собі наскладати. Чоловік каже, щоб я
У неї на все одна відповідь: ви живете в моєму домі. 59 років, а гірше від дитини! Це я про маму чоловіка, мою свекруху Валентину Дмитрівну. Втомилася я вже з нею і маю тут почути якісь поради, бо вже сил немає. Людині скоро виповниться 60 років, а така інфантильна – слів нема! Мій чоловік Богдан – її єдиний син. У всьому матусю підтримує і просто щиро любить свою матір. І моя свекруня із задоволенням цим користується. Я сама вже – мама двох дітей. У планах – привести на світ третю дитину. Але у моєї свекрухи інші погляди, іноді я просто в осаді від цього. Ми живемо всі разом, п’ятьох, в одному великому приватному будинку. І мама чоловіка абсолютно не вміє підтримувати чистоту й порядок. Їй більше подобається закритися у себе в кімнаті і поставити телевізор на всю гучність, щоб нас менше чути. Але для Валентини Дмитрівни ці правила не писані. Вона залишає брудний посуд на брудному столі і йде у своїх справах
життєві історії 0
59 років, а гірше від дитини! Це я про маму чоловіка, мою свекруху Валентину Дмитрівну. Втомилася я вже з нею і маю тут почути якісь поради, бо вже
Коли я виходила за Андрія заміж, всі заздрили моєму щастю. Він дуже багатий. Рік все було в нас добре. Я розрахувалася з роботи і нарешті зажила тим життям, про яке колись навіть не мріяла. Але минув рік. До мене прийшла на каву рідна сестра, і почала звинувачувати в тому, що я не ціную те що маю. Але мої здогадки підтвердила і колишня дружина Андрія. Тепер я не знаю, як маю вибратись з цієї золотої клітки
життєві історії 0
Коли я виходила за Андрія заміж, всі заздрили моєму щастю. Він дуже багатий. Рік все було в нас добре. Я розрахувалася з роботи і нарешті зажила тим життям,

You cannot copy content of this page