Головна

життєві історії

Ось і починаються на цьому фоні “бурі”, коли моя сусідка приходить з роботи, а в хаті не підметено, посуд не помитий, одяг не складений, і таких зауважень ціла гора. Та тут на підмогу біжить бабуся, яка готова все сама поробити, лиш би дітей Олена не чіпала. Бо вони ще малі і на її думку, ще встигнуть наробитися. ясна річ, що Вадим через таке життя і чкурнув на заробітки, що й повертатися не хоче!
життєві історії 0
Якби ж ви тільки знали, як моя подруга любить своїх учнів, вона до них чуйна і ласкава, та як вона дивно виховує своїх дітей вдома, що ці верески
Я вже не молода, маю 38 років і 14 років я заміжня за Русланом. Нашій донечці Оксанці 12 років. І ось зараз мене дуже турбує одна сімейна проблема, як з нею впоратися, не знаю. Після переїзду батьків ми їх ніби перестали цікавити, у гості до нас зовсім не приїжджають, не цікавляться нашими справами, не дзвонять нам. Постійно вони у Сашка сина, сидять із їхніми дітьми 12 років і 7 років, повністю живуть їхнім життям
життєві історії 0
Я вже не молода, маю 38 років і 14 років я заміжня за Русланом. Нашій донечці Оксанці 12 років. І ось зараз мене дуже турбує одна сімейна проблема,
По закінченні мандрівки моя сестра приїхала дуже щаслива, забувши про кредит, який потрібно було вчасно сплачувати. Два місяці вона жила звичним для себе життям. Та коли отямилась, то вже було не до жартів. Сума виросла на стільки, що Оксані самій не впоратись із цим. Щоб не потрапити у ще більшу халепу, сестра звернулась до мене по допомогу
життєві історії 0
Моя сестра нещодавно мені зізналася про кредит, який вона не в змозі погасити самостійно, а все через дружбу з Вікторією, яка є причиною теперішніх фінансових негараздів моєї сестри.
Я відповіла на дзвінок матері, та сказала, що не треба мені її пробачення, і її не треба. Я пригадала своє важке дитинство і юність, пригадала свою молодість, 10 років цілодобової роботи, щоб заробити копійку. Пригадала свою спустошену душу.  Та сказала, що не хочу підтримувати зв’язок, що тепер я навчилася жити без неї. Я прийняла свою долю і гідно несу свій хрест. – Ти ще молода і прийде час, коли ти пошкодуєш про своє ставлення до мене
життєві історії 0
У мене завжди були напружені стосунки з батьками. Через рік після мого народження мама з татом розлучилися і невдовзі в родину прийшов вітчим. Мій біологічний батько нічим не
Я зовсім молода ще і недавно вийшла заміж. Але вже за ці кілька місяців встигла відчути, що моя свекруха дуже неприємна особа, не пощастило мені з родичкою – це вже очевидно. Чоловіка Максима я дуже люблю, і він мене теж. Із батьками своїми коханий познайомив мене буквально перед весіллям. Його батьки були проти нашого шлюбу. Їм не подобалося, що я маю роботу. У низ в родині жінки не працюють. Його сім’я часто збирається на всякі посиденьки і всі їхні невістки також там бувають
життєві історії 0
Я зовсім молода ще і недавно вийшла заміж. Але вже за ці кілька місяців встигла відчути, що моя свекруха дуже неприємна особа, не пощастило мені з родичкою –
Після слів свекрухи я задумалася, але вирішила не мовчати. Коли Сергій повернувся ввечері, я за смачною вечерею запитала, що ж його не влаштовує. На диво, Сергій був спантеличений “подвигом” мами. Нічого мені не пояснивши він взяв ключі і кудись поїхав. А коли повернувся, то в його руках був великий букет моїх улюблених червоних троянд. Марія Василівна прийшла до нас за два тижні – як не вмита!
життєві історії 0
Марія Василівна здивувала мене своїм приходом. Ніколи раніше не приходила без запрошення, а тут на тобі. А ще дивніше, що завітала вона в той час, коли Сергій на
Ну просто дихнути не можливо вільно через цю всюди сущу допомогу батьків мого чоловіка! Такі вже вони люди – не можуть облишити нас у спокої, не розуміють, що молодій родині треба ставати на ноги й розвиватися самостійно. Так ні ж – то гроші тицяють без кінця-краю, то справами намагаються допомогти, все за нас зробити.І от я не зовсім розумію, чи варто тут відстоювати кордони, чи прийняти таку допомогу і не паритися, бо це навіть не наша з чоловіком ініціатива
життєві історії 0
Ну просто дихнути не можливо вільно через цю всюди сущу допомогу батьків мого чоловіка! Такі вже вони люди – не можуть облишити нас у спокої, не розуміють, що
Через тиски свекрухи чоловік був змушений привезти її в нашу квартиру. І скажу відверто, я втратила спокій. На кухні, коли я приходжу з роботи, то застаю безлад. Вона постійно щось готує, розігріває, то робить собі чаї. І нічого не кладе на свої місця. Кожного дня я бачу цей хаос, до якого аж ніяк не хочу звикати, бо завжди дотримувалась чистоти і мінімалізму. Я мовчала, але таки вирішила покликати чоловіка за “круглий стіл”
життєві історії 0
Через тиски свекрухи чоловік був змушений привезти її в нашу квартиру. І скажу відверто, я втратила спокій. На кухні, коли я приходжу з роботи, то застаю безлад. Вона
У нас з Юрієм народилося троє дітей. Чоловік старався, працював. І я це бачила. Але на зарплату простого залізничника важко годувати й утримувати 5-тьох людей, як не крути. Навіть якщо заощаджувати, відмовляти собі в багатьох речах – Єгипет вам не світить. Діти іноді плакали, що їхні однокласники вже мають те чи інше. Що одягнені вони всі краще. А що я могла їм відповісти? А коли Юрія підвищили на роботі, він пішов від нас. Просто одного разу не прокинувся. З того моменту все було на мені. Слава Богу, діти на той час підросли і все розуміли. Допомагали мені з домашніми справами, намагалися якось підбадьорити, підтримати. Я довго намагалася оговтатися, знайти якийсь «чудо-підробіток», але це все нічого не давало. І тоді подруга порадила мені облишити всі ці марні спроби і виїхати за кордон. Квартиру залишити на дітей і мою маму. Разом якось проживуть. А там і я зароблю і повернуся. Так я, власне, і зробила. Полетіла в чужі краї на 12 довгих років. І ось накритий великий стіл
життєві історії 0
У нас з Юрієм народилося троє дітей. Наша сім’я не була дуже багатою. Чоловік старався, працював. І я це бачила. Але на зарплату простого залізничника важко годувати й
Так, нехай я погана, але я категорично проти забирати до нас свекруху, яка втратила житло! До дочки в Америку її, в будинок старості – куди завгодно, але на мої голову і плечі. Свекруха давно вже вийшла на пенсію, але ще й «нагострила лижі» залізти мені на шию. І мені така картина абсолютно не влаштовує. Я пам’ятаю той день, вона приїхала вся радісна, захекана-закохана. Ми поставили чай, поки вона все нахвалювала свого нового кавалера. Він був молодший за свекруху на 2 роки, колишній спортсмен, високий, міцний, «як дубок». «Дубок», звичайно ж, миттю у неї прописався
Без рубрики 0
Так, нехай я погана, але я категорично проти забирати до нас свекруху, яка втратила житло! До дочки в Америку її, в будинок старості – куди завгодно, але на

You cannot copy content of this page