Головна

життєві історії

У мене дві дочки, Надя й Віка, і одна квартира. Кілька днів тому старша, Надюша, прийшла до мене на серйозну розмову. Вона наполягає, щоб я продала квартиру та розділила гроші. Може воно так і справедливо було б, але мене ця ідея все таки насторожує й не дуже приваблює. Мене подякували за конверт, але донька, Надія, сказала, що вона вже втомилася чекати. Скільки їй можна тулитися у орендованій однокімнатній квартирі з чоловіком і новонародженим дитятком, поки я сиджу, як пані, у власній трикімнатній. Напевне, вона права
життєві історії 0
У мене дві дочки, Надя й Віка, і одна квартира. Кілька днів тому старша, Надюша, прийшла до мене на серйозну розмову. Вона наполягає, щоб я продала квартиру та
Після тих фото з Буковелю, я запитала, чи не хоче брат трішки допомогти батькам. – А що їм на старість треба, нове пальто чи чоботи? Нехай доходжують те, що мають. Ми дітям маємо допомагати. Дві пенсії мають? Мають! Ти в нас одна без сім’ї і дітей, гроші не маєш куди вкладати, ось і підкидай батькам, раз так сильно хочеш. – Я і допомагаю, але коли прийдеться спадок ділити, то всі збіжаться до корита. Мама з татом все “по-чесному” вирішили оформити
життєві історії 0
Сестра в той час була в районному центрі по справах, де я винаймаю квартиру, ось я й вирішила викласти їй все, що думаю про ситуацію з батьками. –
Коли Світланка подзвонила вся в сльозах, я примчала до неї того ж дня. Виявилося, що мій зять окрім дружини мав ще одну дамочку на стороні. Все в них закрутилося, ще коли дочка була при надії. Квартира ж то Дениса. Забрала я дочку з онуком до себе. Дивитись на Світланку було важко, ось я і подзвонила свасі, щоб направила сина в правильне русло. Я ж не знала, що вони за люди
життєві історії 0
Коли Світланка подзвонила вся в сльозах, я примчала до неї того ж дня. Виявилося, що мій зять окрім дружини мав ще одну дамочку на стороні. Все в них
Я нарешті заробила в Португалії донечці на квартиру і радісна поїхала додому. Яке щастя, що всі ці роки заробітчанства позаду, я повертаюся додому, до рідних, до коханої родини! Все частіше і частіше мене відвідує думка облишити все, продати квартиру і полетіти туди, звідки прилетіла
життєві історії 0
Я нарешті заробила в Португалії донечці на квартиру і радісна поїхала додому. Яке щастя, що всі ці роки заробітчанства позаду, я повертаюся додому, до рідних, до коханої родини!
Свекруха в мене ще досить молода, 47 років. З дитиною нам не допомагає, але я справляюся, в мене моя мама є. Ходить в басейн, спортзал, а це йогою захопилася. Причому на філософському рівні, а не що небудь. Коли ми прийшли до неї на день народження в цю суботу, всі, само собою, з подарунками, так вона щей раніше подароване все кожному в пакетик зібрала й роздала, каже – не просила
життєві історії 0
Чотири роки тому я вийшла заміж за Андрія. Ми кохаємо одне одного і все у нам добре, два роки тому ми стали батьками чудового хлопчика Тарасика. В нашому
Свекруха запропонувала Івану віддавати їй більшу частину зарплати “на зберігання”. “Ви інакше на квартиру ніколи не зберете. Ми з татом будемо свої потрохи докладати. І за пару років буде у вас свій дах над головою”. Я ж повірила. П’ять років ми не жили, а виживали. А коли я запитала свекруху, яка там сума, та сказала, що все вклала в свою хату, бо думала, що ми, як і старший син з дружиною, з ними жити будемо!
життєві історії 0
І я і Іван виросли в одному селі. Такої хати, яка красувалася на їх подвір’ї, на той час ні в кого не було. Тато Івана був головою колгоспу,
На ювілей свекрухи зібралося багато людей. Вона всіма шанована особистість. Після привітання Віра Степанівна взялась за розпаковку подарунків. Коли дійшла черга до моєї коробочки з красивим червоним бантом, я світилася від гордості. Але не довго, бо невдовзі до мене підійшов свекор. З того сорому я закрилася у ванній кімнаті. Як добре, що моля свекруха увійшла в моє становище. Тепер до кінця життя будемо згадувати її 60-й ювілей!
життєві історії 0
На ювілей свекрухи зібралося багато людей. Вона всіма шанована особистість. Після привітання Віра Степанівна взялась за розпаковку подарунків. Коли дійшла черга до моєї коробочки з красивим червоним бантом,
В неділю Олена приїжджала додому, бо ми святкували її 18-річчя. Зібралися всією родиною, подарунки, побажання. Тут дивлюсь, якийсь хлопчина доставив великий букет квітів. Ми з чоловіком їх не замовляли, це ж дуже дорого. Олена ж відповіла, що це вся група на ті квіти грошима скинулася. “З чого б це?”- подумала я. Але що було робити? Прийшлося гостям сказати, що це від нас. А вже за тиждень дочку на крутій машині привіз дядько з сивиною на скронях
життєві історії 0
Живу я в селі і за все життя такого чуда не бачила. Звісно, різне бувало, але такої Санта Барбари я ще не знала. Чоловіка мого вже декілька років
Коли я на Великдень повернулася з Італії, дочка попросила мене зупинитися з тими заробітками. – Мамо, пожий для себе. В нас все є. – І це було правдою. Дочка не тринькала гроші, які я висилала багато років, а вкладала їх у свою квартиру і в будиночок в селі. Я послухалася, але проживши разом з рідними три місяці, знову повернулася до Італії. Родичі мене засуджують. Кажуть, що проміняла здорову дочку на хвору. Але мені байдуже. Головне, що Настя на моїй стороні
життєві історії 0
Коли я на Великдень повернулася з Італії, дочка попросила мене зупинитися з тими заробітками. – Мамо, пожий для себе. В нас все є. – І це було правдою.
Я помолилася за ту дівчинку, яка сьогодні піде до садка, а може до школи. А може вона ще й не народилася? На днях я ввімкнула музику, взяла синочка на руки і ми танцювали повільний танець, кружляли по кімнаті, посміхалися. А потім він узяв і обійняв мене за шию, ніжно так – і раптом я уявила, що ми танцюємо на його весіллі танець нареченого з мамою. Я буду ростити чоловіка не для себе, адже у мене є чоловік, з яким в першу чергу треба будувати взаємини і зміцнювати їх, щоб потім на старості років не сідати на шию синочка, буду ростити для тієї дівчини, яка покохає його, яка стане його дружиною. Хочу поважати їх вибір, бути підтримкою, побудувати такі стосунки, коли син не соромиться цмокнути в щічку, йдучи з дому, або пройтися вулицею під руку, зайвий раз зателефонувати. І для дівчинки я не хочу бути суперницею чи замінити їй маму
життєві історії 0
Прокинулася сьогодні на початку четвертої ночі, очі розплющила і все – не спиться. Тільки думки навколо кружляють, плутаються, не дають заснути, лізуть через вуха. Запитання – відповіді. І

You cannot copy content of this page