fbpx

За декілька днів до Нового року я зустрів сусідку. Та попросила взяти Андрійка першого січня, щоб той посіяв. Я прийшов додому, знайшов в інтернеті гарні слова, ми з Андрійком їх вивчили, а вже першого січня направились до сусідки, як і обіцяли. Але на порозі з розставленими руками нас зустріла теща. – Нікуди ви не підете. Ти що, не розумієш, що нам не можна ні колядувати ні сіяти? Ще року за дідусем не минуло, а ти вирішив нашу сім’ю ганьбити?

Як на мене, це дуже дивна позиція, але я не знаю, як маю вплинути на тещу і дружину. Ось вирішив у вас попросити поради.

Вибачте, якщо щось не те, я вперше таке пишу. Просто накипіло…

Мене звати Олексій. Я одружений і виховуємо з дружиною трьох діточок.

Моя Катерина одиначка, як люблять в нас казати. Ні брата ні сестри в неї немає. Саме через це ми й вирішили, що не будемо зупинятися на одній дитині.

Живемо ми в містечку в будинку, який збудували батьки Катерини. Будинок на два поверхи, але поки облаштований лише перший.

Так сталося, що мій тесть, батько Катерини, сім місяців тому покинув цей світ. В нього була недуга і всі ми знали, що рано чи пізно він нас покине.

Він був така людина в домі, що всім керував. Ніхто не мав права без нього і кроку зробити.

Я більшу частину проводжу на роботі, тому мене це сильно не стосувалося, а ось Катя і теща були під його постійним впливом.

Скажу ще й те, що і теща і Катя, були безпорадними, бо все замість них робив мій тесть. Ну якщо не робив, то підказував, як робити.

І ось після того, як його не стало, мої “дами” сильно змінилися.

Мене вони не сприймають, бо я на їхню думку хочу заволодіти їх майном, хоча яким чином, бо я навіть тут не прописаний… але то таке.

Мене вони не слухають, а самі не знають, як і що робити.

Замість того, щоб щось міняти в житті і нарешті подорослішати, Катя і моя теща бігають через день до мого свекра, і жаліються біля нього на лавочці, на важке життя без нього.

Коли я перед Різдвом запропонував поставити ялинку, теща сказала не дай Бог, бо в нас жалоба. Те саме стосувалося і того, що діти не мають права йти колядувати по сусідах чи родичах, бо дідусь тільки- тільки полинув на небеса.

Я цього не дуже розумію. До чого тут те, що не можна прославляти Бога?

Але якщо я з цим змирився, то на Новий рік був сильно здивований вчинком тещі.

За декілька днів до Нового року я зустрів нашу сусідку. Та попросила взяти Андрійка першого січня, щоб той посіяв. (В нас район трішки віддалений, і мало діток).

Я прийшов додому, знайшов в інтернеті гарне посівання. Ми з Андрійком його вивчили. А вже першого січня, як прокинулись я його одягнув і ми хотіли піти до сусідки, як і обіцяли.

Але на порозі з розставленими руками нас зустріла теща.

– Нікуди ви не підете. Ти що, не розумієш, що нам не можна ні колядувати ні сіяти? Ще року за дідусем не минуло, а ти вирішив нашу сім’ю ганьбити?

Я не хотів зчиняти бурі тому зняв з сина курточку і ми пішли дивитися фільм.

І ось таке питання до вас, дорогі читачі: чи справді діти не мають права колядувати (прославляти новонародженого Ісусика) і ходити з посіванням на Новий рік, якщо в родині когось не стало, в нашому випадку дідуся, чи це з моєю тещою щось не те?

Катя маму підтримує, якщо що.

Мої батьки цього не розуміють, і кажуть, що це не правильно. А що скажете ви?

Автор – КАРАМЕЛЬКА

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube”

You cannot copy content of this page