Головна

життєві історії

Всі мої рідні і знайомі дивуються, чого це я з мамою категорично не спілкуюся. Кажуть, що воно того не варте, що вона як краще хотіла. Живе собі тепер з цих грошей у Франківську, каже що я молода і сама собі маю на житло заробити в Польщі. Навіть замки поміняла
життєві історії 0
Маму мій тато покинув і завіявся, як дим, коли я ще зовсім маленька була, і ми з мамою, аж поки я не виросла, жили у бабусі в селі
Я був впевнений, що жінка буде доглядати мене до останнього подиху. Але вона отримала спадок від тітки і відразу мене покинула. Наче довго чекала такої нагоди. Я не знаю, що й думати про Оксану. Що мені тепер робити? Як жити? В моєму віці важко знайти нову жінку. А що робити, коли почнуться проблеми зі здоров’ям? Я ж сам не впораюсь! Може я і не був ідеальним чоловіком, але на таку старість точно не заслужив
життєві історії 0
Тридцять років ми з Оксаною щасливо жили в маленькій квартирі в житловому масиві. Діти підросли і ми кожні вихідні проводили на дачі. Я навіть не підозрював, що моя
Спершу Віра Дмитрівна розхвалила свою внучку, що гарно вчиться, до церкви ходить, а після взялась обмовляти мою дитину. “Я вже так собі думала, що до вашого отця в церву піду, і розкажу всю правду про Арсена. Я недавно його перестріла, коли він по дорозі ганяв на велосипеді, ще й на одному колесі. На мої зауваження він такими словечками відповів, що годі й говорити”. Додому я йшла вся в сльозах, бо прекрасно знаю, з ким сплутала вона мого сина. Та їй ж не докажеш!
життєві історії 0
Спершу Віра Дмитрівна розхвалила свою внучку, що гарно вчиться, до церкви ходить, а після взялась обмовляти мою дитину. “Я вже так собі думала, що до вашого отця в
Моя мама замість того, щоб прокинутись рано і сніданок нам приготувати, забігає в кімнату і забирає мою дочку на прогулянку. – А ти ставай і готуй. В тебе чоловік. Тобі його кормити треба. Я одна, скільки мені там треба. – В мене є знайомі, які в невістках краще живуть, ніж я з рідною мамою. Я таку надію мала, що хоч в декретній відпустці відпочину. Та де там. Не дадуть!
життєві історії 0
Моя мама замість того, щоб прокинутись рано і сніданок нам приготувати, забігає в кімнату і забирає мою дочку на прогулянку. – А ти ставай і готуй. В тебе
Вчора мій син їхав в місто за продуктами у великий супермаркет і на базар. Тож я вирішила зателефонувати Олі, можливо вона захоче теж поїхати, собі чогось прикупити. Та Ольга мене погано почула, бо відразу перетелефонувала Лесі і сказала їй, що я говорила, що вона скупа для себе. Звісно ж, мене це сильно розсмішило і я Лесі пояснила в чому річ, і як все було насправді. Та все одно прийшлось іти до Олі додому і виправдовуватись
життєві історії 0
Моя сусідка дивна жінка. В неї не все, мабуть, добре зі слухом, інколи буває таке, я їй говорю якусь інформацію, а вона зовсім по іншому може вже переказати
Вчора вночі була злива, а на ранок ще накрапало. Та моїй свекрусі все одно, вона запланувала копати картоплю. І байдуже їй було, що поле ледь не на болото перетворилося. Не могла ж вона допустити, що викопає картоплю пізніше за сусідів. А як тільки я почала противитися цьому рішенню, то такий галас підняла. І чого я тільки там не наслухалася. В результаті прийшлося нам все-таки в тому болоті картоплю шукати
життєві історії 0
Не свекруха в мене в якась халепа… Знала б, двічі подумала, чи йти мені в невістки. Я з такої сім’ї, де головним був батько Максим. Хоч мати, Олена,
Поїхала я сьогодні в Косів на ринок і зустріла свою невістку з Києва! Яка я зла! Вона відпочиває з дітьми в сусідньому селі, з харчуванням у них бачте! А те що я в такій самій хаті за 15 кілометрів – так нашо їй мої корови! Раніше з сином до мене завжди їздила, а тепер він на фронті. Більше донечкою я її ніколи не назву й бачити не хочу! Кажу: “Іринко, а що ти тут робиш, квіточко?”
життєві історії 0
Оце так історія сьогодні зі мною сталася, ніяк не оговтаюся. Розкажу все в деталях. Я живу в селі на Прикарпатті, чоловіка поховала кілька років тому. Все життя ми
Після такого випадку я ще довгенько боялася мати дітей, але все таки появився в нас ще один синок Мар’ян, молодший майже на 4 роки. Звісно ми переживали чи буде він ходити. Але син, на щастя, доволі швидко став на ноги. Коли ж діти підростали я стала помічати, що старшенький став доволі закомплексованим хлопцем. Хоча я намагалася ніколи не ставитися до нього погано, або ж якось по особливому, я намагалася дати йому відчуття, що він такий як усі. Та схоже це не дуже допомогло
життєві історії 0
Якось так склалося в мене в житті… Я і чоловік Любомир маємо тільки двох дітей Олега і молодшого сина Мар’яна. Ми дуже любили один одного. Доволі в молодому
Мені п’ятдесят з копійками років. Для чоловіка я, як домогосподарка, не більше. Уваги чи поцілунку від нього не дочекаєшся. Коли я сказала, що так жити не хочу, Дмитро відповів, що в нашому віці всі так живуть. – Чого ти кіпішуєш. Ми ж не молоді давно! – Поки я на роботі, то ще є куди згаяти час, а що буде на пенсії? Одного дня я серйозно поговорила з Дмитром. В планах було переїхати до дітей в область
життєві історії 0
Ми з чоловіком познайомилися тридцять п’ять років тому. Він був дуже гарний і всі дівчата хотіли його. Але Дмитро був долею призначений мені. Ми відгуляли весілля відразу ж
Неочікувано Святослав запропонував мені зустрічатися. Я сказала, що подумаю. Та час на роздуми вже спливає. І тепер я боюся, що хлопець, в якого я закохана, дізнається правду… Дізнається, що мама “поділилась” зі мною найгіршим. З одного боку я не хочу йому це казати, бо боюся втратити. А з іншого боку, я не хочу починати відносини з брехні
життєві історії 0
Я вже довгий час мрію створити сім’ю і стати мамою, бо сама сім’ї не мала… Довший час жила в дитячому будинку і лише потім взяли мене до себе

You cannot copy content of this page