fbpx
Після чергової витівки сина, дочка забрала його на роботу до Італії. Я залишилася зовсім одна. І ось одного осіннього ранку пролунав дзвінок. Це був Тарас, мій колишній чоловік. Багато років тому він втік від нас з дітьми до молоденької дівиці. Як мені тоді було, навіть описувати не буду. Та не буду лукавити, про наших дітей він ніколи не забував. – Привіт! У мене для тебе є пропозиція! – Я погодилася, але родичі до сьогодні мене не розуміють
Після чергової витівки сина, дочка забрала його на роботу до Італії. Я залишилася зовсім одна. І ось одного осіннього ранку пролунав дзвінок. Це був Тарас, мій колишній чоловік.
Знали і мама, і тітка, і сестра – цей план я озвучила, коли зібрала їх на торт з нагоди закриття іпотеки. А коли прийшов час, я просто відключила домофон і телефон. Мені заявили, що мені теж допомагати тепер не будуть. Таке враження, що раніше просто задопомагалися – ні дня без допомоги. Сто років ні про що не просила, та й навряд чи попрошу надалі. Мама чекає, що я вибачусь за свою поведінку, а я вже тепер принципово не буду цього робити. Ось вам і відпустка
Вирішила я собі раз у житті подарувати два тижні відпочинку, але судячи з реакції рідні, я не мала на це право. На мене образилися і чекають, що я
Біля мого двору припаркувалася машина, новенька іномарка. І яким же було моє здивування, коли з неї вийшли Вітя з невісткою! – Мамо, ми поки що від тебе переїжджатти не будемо, зате коли тобі треба кудись з’їздити тепер – завжди будь ласка! То ось він, перший іпотечний внесок за квартиру, який вони у мене випросили. Переоформляти будинок на себе одну я не стала
Біля мого двору припаркувалася машина, новенька іномарка. І яким же було моє здивування, коли з неї вийшли Вітя з невісткою! – Мамо, ми поки що від тебе переїжджатти
Навіть не знаю, як і бути в цій ситуації. Чоловік Андрій хоче продати квартиру і почати з товаришем бізнес, а я скоріше проти, ніж за. Ми з чоловіком працюємо, виховуємо сина, у нас іпотека, яка б забирала у нас все, якби не та сама квартира. Квартира це моя, однокімнатна, в якій я жила до весілля. У чоловіка вже є продуманий план – ми переїдемо жити до батьків, а в нашу квартиру тимчасово пустимо орендарів
Чоловік Андрій загорівся ідеєю почати разом з товаришем свій бізнес. Але там потрібні вкладення, а у нас такої суми немає. Але він вважає, що цілком можна продати одну
Галина проти цих матусиних широких жестів протестувала з дитинства. Я ж була тихонею, яка намагалася не проявляти себе зайвий раз. Мамі вдалося свого часу поселити в моїй голові впевненість, що так, комусь потрібніше, тому я можу обійтися. Я не вважала себе в праві якось суперечити мамі. Це ж вона мені купила, правильно? – Доню, та йому для такого важливого діла! І ось я зібрала ці гроші, полізла шукати. За цей час у мене “пішли” навушники, подарункова футболка з Італії, сережки і чужий намет
Мама моя вважає, що вона мусить облагодіяти весь світ, але робить це чомусь за чужий рахунок. В основному – за мій, тому що інші вже просікли її поведінку.
Ми зайшли в одне з кафе поруч з вокзалом. За нами входять два чоловіка і говорять: «П’ять філіжанок кави! – дві ми вип’ємо зараз, а три нехай лишаються підвішені в повітрі». Йдуть платити і платять за п’ять філіжанок. Потім випивають свої дві і йдуть. Я питаю. І раптом бачу якусь темну тінь, що наближається до дверей
Ми зайшли в одне з кафе поруч з вокзалом. За нами входять два чоловіка і говорять: «П’ять філіжанок кави! – дві ми вип’ємо зараз, а три нехай лишаються
У день, коли Вані виповнилося шість років, бабуся Орися подарувала йому цілу гірлянду різнокольорових повітряних куль, наповнених гелієм. Після святкування дня народження Назар підказав сину ідею, що найбільше задоволення від кульок можна отримати, якщо… І вони поїхали до тих сивих людей
Назару хотілося навчити свого сина важливості вміння віддавати. У день, коли Вані виповнилося шість років, бабуся Орися подарувала йому цілу гірлянду різнокольорових повітряних куль, наповнених гелієм. Після святкування
Того вечора семирічна Марійка почула розмову своїх батьків про її маленького братика Василька. Василько був тяжко хворий, але у батьків не вистачало грошей на дороге лікування. Ще вона почула безнадійний заплаканий голос мами «Тільки диво може врятувати зараз нашого хлопчика»
Того вечора семирічна Марійка почула розмову своїх батьків про її маленького братика Василька. Василько був тяжко хворий, але у батьків не вистачало грошей на дороге лікування. Ще вона
– Я не молода бабуся… Я стара мама! – відповідала вона. І посміхалася. Кожна посмішка – вітальна листівка, перев’язана стрічками спогадів. Кожна думка, кожна річ – таємний знак з пам’ятної клаптикової ковдри, де кожен клаптик – говорить… І чутно, як він каже, що він говорить. Мамо, чому ти не народила мене молодою? Посміхайся, мамо, я десь тут
В її гороскопі значилося дивовижне поєднання: істеричка і героїня. Посміятися – і забути, але гороскоп, сказавши своє вагоме слово, досяг успіху за всіма параметрами. Коли на істеричних героїнь
Ось тут всі на невісток жаліються, а я хочу попросити поради, як вплинути на дочку рідну. Справа в тому, що Алла витрачає на дитину запаморочливі космічні суми, а сама з чоловіком впроголодь сидить. Хай би вже вони з чоловіком в золоті купалися, але ж останній хрін без солі доїдають і постійно в боргах сидять. Зате у Максимка, якому рік, ви би бачили, що є! Мені в ящик поклали повідомлення на ім’я дочки з післяплатою в 12 тисяч гривень
Ось тут всі на невісток жаліються, а я хочу попросити поради, як вплинути на дочку рідну. Справа в тому, що Алла витрачає на дитину запаморочливі суми, а сама

You cannot copy content of this page