fbpx
Ми живемо на кордоні з Польщею, тому й роботу я там знайшов хорошу. Працюю вахтовим методом. Антоніна, моя дружина, не проти. Вона у мене ще студентка, ніде не працює. Я забезпечую нашу сім’ю. Пів року тому ми взяли квартиру в іпотеку, і придбали автівку. За все це треба віддавати чималі гроші кожного місяця. І все б нічого, та мої тесть і теща впевнені, що я і їм повинен фінансово допомагати
Ми живемо на кордоні з Польщею, тому й роботу я там знайшов хорошу. Працюю
Я не могла змиритися з втратою. В цьому місті мені все нагадувало про Василинку, тому й зважилася на переїзд в іншу область. Старша дочка Юліанка була сильно прив’язана до батька, і залишилася з ним. В Харкові я влаштувалася на роботу, а згодом і зустріла своє нове кохання. Частіше навідуватись до дочки я стала після відходу Андрія на небеса
Я не могла змиритися з втратою. В цьому місті мені все нагадувало про Василинку,
Відколи я переїхала до Києва, мама в гостях у мене була, а ось сестра з племінницею ще жодного разу. Тому коли мама зателефонувала і повідомила, що вже взяла квитки, я щиро зраділа, оскільки дуже сильно за ними сумувала. Ми з Валерою зустріли їх на вокзалі, все, як годиться. Довго ввечері за столом не засиджувались, адже дорога не легка. А зранку в моїй голові вже був складений план. – Не думала, що моя дочка така!, – сказала мама на прощання
Відколи я переїхала до Києва, мама в гостях у мене була, а ось сестра
В тітки, маминої рідної сестри, в неділю був день народження. Вона, як і вся наша чимала родина, знала, що мама нам з сестрою заповіла свою трикімнатну квартиру. – І для чого Марія весь цей цирк влаштувала? В голові не вкладається! Вона ж прекрасно знала, що Юля одна, без чоловіка дитину виховує, а Павло, як сир в маслі з дружиною купається. Їм ці гроші за оренду, як капля в морі, а сестру вони б виручили
В тітки, маминої рідної сестри, в неділю був день народження. Вона, як і вся
В суботу було свято. Ми вирішили піти в гості до свекрухи. Я і олів’є готувала, і бутерброди мастила, а коли всі вийшли з-за столу, то й посуд помила. Богдан в цей час клацав в телефоні, а Леся Романівна ним милувалася. А наступного дня ми її запросили до себе. Чоловік одягнув фартушок і зі щасливим обличчям порався на кухні, допомагаючи мені. – Що ти з нього зробила? Він що, підкаблучник? Так не буде!
В суботу було свято. Ми вирішили піти в гості до свекрухи. Я і олів’є
Поліна деколи починала розмову, що не погано б оформити їхні стосунки, адже стільки років разом. Ярослав відхилявся жартами, мовляв, вони ще молоді, куди поспішати, все буде, але згодом. Дітей він теж особливо поки що не хотів, казав, що будинок для сім’ї купити треба, а так не діло. Так що треба працювати вперто, гроші збирати і таке інше. Поліна і працювала. Але через два роки Ярослав сказав, що їм настав час розлучитися. Пояснив усе просто: йому потрібна дружина, а Поліна на цю роль не підходить
Поліна познайомилася із Ярославом 5 років тому. Він переїхав до їхнього міста, збігаючи від
Проживши все життя в селі, працюючи вчителькою Марія Іванівна, не хотіла такого життя для своєї доньки. Вона говорила чоловікові, що дівчинка повинна не просто здобути хорошу освіту, а застосовувати її на практиці. І не в школі за копійки дітей навчатиме як вона
Проживши все життя в селі, працюючи вчителькою Марія Іванівна, не хотіла такого життя для
Я зі сином повернулися до рідного міста, а чоловік залишився у місті, бо не міг втратити роботу. Спочатку все йшло ніби добре. Дуже сумували за одним. Здзвонювалися по кілька разів на день. Раз на тиждень він приїздив до нас. Потім все рідше і рідше. Перестав брати трубки. Казав завал на роботі. Нема часу зовсім. Не спить цілодобово. Я шкодувала його. І ось вирішила зробити йому невеликий сюрприз. Приїхала до нього
Із чоловіком були разом майже дванадцять років. Зустрічатись почали ще дітьми з 15 років.
Вірі було 27, коли вона розлучилася з першим чоловіком. Залишилась із двома дітьми. Розумна та гарна, мала хорошу роботу, допомогу батьків, колишній чоловік, хоч і переїхав на інший кінець країни, але аліменти платив дуже добрі та регулярно. Живи та радуйся. Але хотілося Вірі простого жіночого щастя
Вірі було 27, коли вона розлучилася з першим чоловіком. Залишилась із двома дітьми. Розумна
День народження нашої принцеси Софійки ми святкували в трьох: я, іменинниця і свекруха. Була десь дев’та година вечора. Я вклала малу спати, запарила чайку і сіла поруч з Галиною Степанівною за кухонним столом, як неочікувано пролунав дверний дзвінок. Свекруха повернула ключем, і я почула голос колишнього чоловіка. – Мам, знайомся, це Лариса. Вона чудова людина. Тобі сподобається. Тут така справа, ми до тебе на деякий час пожити. Пустиш?
День народження нашої принцеси Софійки ми святкували в трьох: я, іменинниця і свекруха. Була

You cannot copy content of this page