Давайте бути тверезими: ну ніякої капітуляції РФ бути не може, – Арестович. Радник Єрмака сказав, що існує лише два виходи завершення війни
Радник глави Офісу президента Олексій Арестович вважає, що про капітуляцію Росії не може бути
Що чекає нашу “сусідку”
Нашу “сусідку” чекає розкол на частини: астролог дав прогноз та оцінив шанс “червоної кнопки”
“Воно” покине цей світ найближчим часом, але сам цього не зробить, – історик
“Воно” покине цей світ найближчим часом, але сам цього не зробить, – історик Сценарій
Десь, в Італії молода жінка поспішає на побачення в ресторан. У Польщі маленька дівчинка заплітає волосся улюбленій ляльці й співає їй пісню. В цей же час… Тут. В Україні. . Тут. В Україні. Геноцид. Тут. В Україні. В 2022 році Людей хоронять в братських могилах. Закопують в дворах. Біля під’їздів. Або ж просто лишають на вулицях, бо хоронити немає кому
Десь, в Італії молода жінка поспішає на побачення в ресторан. У Польщі маленька дівчинка
Не хочеться вірити в це!: “Путін забрав у мене найрідніше”. У Бєднякова не стало найдорожчої в світі людини
Не хочеться вірити в це!: “Путін забрав у мене найрідніше”. У Бєднякова не стало
У Кремлі детально пояснили відведення орківських військ із Київщини: так ось воно в чому справа, а ми й не знали
У Кремлі детально пояснили відведення орівських військ із Київщини: так ось воно в чому
Мені 74 роки, живу у селі на Івано-Франівщині. Я одинока, а у нашому селі зараз з’явилося багато нових діточок з тих куточків України, де Путін зараз влаштував пекло. Ось намагаюся зробити хоч щось, що від мене залежить – готую малечі ось ці пиріжки 
Мені 74 роки, живу у селі на Івано-Франівщині. Я одинока, а у нашому селі
Я народилася у Москві, але ця війна виховала у мені таку любов до України! Ми до останнього вірили, що вони не підуть через мирне місто. В Ірпені ж немає нічого, окрім житлових будинків – жодних стратегічних об’єктів. Але 2 березня вранці я вийшла на кухню
Яні 36 років, жінка маркетолог-аналітик, мати 6-річної дівчинки. Їм вдалося виїхати з Ірпеня. «Ми
Спочатку приходили 30-40 людей на день. Згодом – більше. Все було непогано, поки не почалися сильні обстріли. Моє кафе практично знищили. Я продовжувала готувати на багатті, на мангалі. 20-23 березня продуктів майже не лишилось. У мене дуже болить душа за літніх людей, які лишилися в Ірпені. Я знаю номери квартир із лежачими бабусями і дідусями
Людмилі, 53 роки, власниця кафе, мати двох дочок, волонтер з Ірпеня. «У перші дні
Дмитро з родиною примусово депортовані з Маріуполя. Він з дружиною та 10-місячною дитиною місяць просидів у підвалі, а коли вирішив, що таки треба вибиратися, сімейний автомобіль уже був розбомблений. – З нас взяли по тисячі гривень з особи, тобто повна машина людей – 6 тис. грн. Ми їмо, а нам в обличчя тицяють камеру щоб розповіли, як жахливо в Україні
Дмитро з родиною примусово депортовані з Маріуполя. – Ми їмо, а нам в обличчя

You cannot copy content of this page