Мені 74 роки, живу у селі на Івано-Франівщині. Я одинока, а у нашому селі зараз з’явилося багато нових діточок з тих куточків України, де Путін зараз влаштував пекло. Ось намагаюся зробити хоч щось, що від мене залежить – готую малечі ось ці пиріжки.
Рецепт старенький, зате вдалий. Пиріжки з капустою виходять пишні і м’які, а на моєму подвір’ї тепер завжди галасливо, звучать дитячі голоси. Бережи нас всіх, господи!
А ось і сам рецепт, можливо, вам теж стане у пригоді.
Інгредієнти: кефір (300 мл), цукор (1 ч. л.), сіль (1 ч. л.), сода (1 ч. л.), олія (3 ст. л.), борошно (400-500) г), квашена капуста (для начинки).
Приготування:
У великій мисці змішайте кефір, соду, сіль, цукор та 1 ст.л. рослинної олії. Перемішайте і поступово вводьте борошно. Добре перемішайте ложкою, потім влийте масло і замісіть тісто руками. Воно має вийти м’яким та еластичним. Накрийте харчовою плівкою та залиште “відпочити” на 30 хвилин.
Тим часом займіться начинкою. Капусту відіжміть від розсолу, викладіть у сковороду і тримайте на вогні, доки не випарується вся рідина. Якщо капуста дуже кисла, можна розбавити її свіжою. Начинку остудіть.
Тісто розділіть на однакові шматочки, з кожного сформуйте коржик. У середину помістіть по ложці капусти і сформуйте пиріжок.
Обсмажуйте на добре розігрітій олії по п’ять хвилин з кожного боку. Після перевертання сковороду накрийте кришкою. Подавайте пиріжки з капустою у теплому чи холодному вигляді. Смачного!
Будьте всі здорові і щасливі. Слава Україні!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з відкритих джелел.
Недавні записи
- Наше весілля було не гучне, а гірке! Ресторан був непоганим, але свекруха не переставала критикувати подану їжу, мовляв, ця риба так дивно пахне, вона часом не зіпсована? Або, торт без шоколаду – не торт! Подарунок на весілля від свекрухи, окрема історія: її посуд з “червоними маками” досі перекидається на горищі у моїх батьків. А потім вона перед всіма гостями виголосила, що я прив’язала до себе її сина дитиною. Тут я вже не стрималася!
- Про цей дрескод на хрестинах нам ніхто нічого не казав. Тому нас і відсадили, “червоних”, на інший край столу. Тому я й забрала тихенько з кошика наш подарунковий конверт з доларами. Похресниця – племінниця мого чоловіка, дочка мого швагра
- Моя сестра не послухалася, коли я благала їй не заводити роман з одруженим чоловіком. Тепер Іринка благає про допомогу, тому що вона чекає дитину, а сам Юра повернувся до своєї дружини. Я не могла стояти осторонь, і з’явилася на його порозі. Мені пощастило, його дружина була дома, і дізналася про все з “перших вуст”
- Ковтаючи сльози, я подзвонила сусідці і попросила принести мені в лікарню піжаму, чашку, тарілку, ложку, рушник. Я не наважувався просити більше в чужої людини. Того ж дня я зв’язалася з дочкою, яка живе в Англії. – Мамо, я думками з тобою! Тримайся! Все буде добре! – Так гірко мені ще ніколи не було!
- На Зелені Свята свекруха пішла до церкви, і попросила священика, щоб коли ми до нього прийдемо питати все про вінчання, щоб нас відмовив, бо ми ще до цього не готові, і хтозна чим наш союз ще закінчиться. Вона навіть не посоромилася це Кирилу все переповісти. – Ти глянь, яка вона худа! Ти думаєш, ця “пучка духу” зможе тобі дитину подарувати? Добре думай сину, чи тобі це потрібно!