життєві історії 0
– Хочеш квартиру? Добре. Але буде так: ти забираєш половину коштів, що лежать на машину і робиш з нею все, що хочеш. Ми з тобою пишемо і рахуємо витрати на побут, половина – з тебе, половина – з мене. З рештою своєї зарплати, ти можеш робити все, що хочеш. Хочеш – копальні, хочеш – кредит плати. Так буде справедливо. Вже вибач, але в чуже житло я не бачу сенсу вкладатися
Наталія Ігорівна, вмовляла мого чоловіка взяти кредит. Зрозуміло, не для неї, а для нас
життєві історії 0
В дитинстві і підлітковому віці мені завжди доводилося доношувати одяг сестри, старшої на чотири роки, бо мама виховувала нас сама. Мені було прикро, що жодного разу не купили щось особисто для мене: ані сукні, ані штанів чи футболки. І ось я почала заробляти. Важко, але платять непогано. І ось вже цього місяця я купила собі багато одягу і нові брендові кросівки, а мама образилася, що я не накрила стіл з першої зарплати
В дитинстві і підлітковому віці мені завжди доводилося доношувати одяг сестри, бо мама виховувала
життєві історії 0
– Ні, ну ти тільки уяви! На море поїхав!  звичайно, знала, що він в розлученні і у нього там є дитина. Він часто до них їздить, тому що дуже прив’язаний до сина. Але їхати на море з колишньою дружиною! Це взагалі нормально?! – розповідає моя подруга
– Ні, ну ти тільки уяви! На море поїхав!  звичайно, знала, що він в
життєві історії 0
Чоловік і свекруха Тамара Василівна мало того, що випхали мене на роботу раніше терміну, так ще й тепер не розуміють, що я хочу у відпустку! Адже я стомлююся, я взагалі не звикла працювати. Моя думка така, що заміжня жінка не зобов’язана працювати. А пішла я на роботу, щоб назбирати на путів ку в Туреччину, тому гроші свої у сімейний бюджет не кладу. Я все одно ще в декреті маю бути. А свекруха, коли була у нас на цих вихідних, заявила мені: “Просто ти розледачіла!”
Я заміжня, у нас з чоловіком глібом дворічна донечка Вероніка. Живемо у квартирі, яку
життєві історії 0
Кілька років жили щасливо в шлюбі, а потім, якось вранці, дивлячись в дзеркало, вона заявляє: – Роби, що хочеш, а я йду до іншого! – Мовчання. Фарбується. Кудись збирається. Пішла!
Кілька років жили щасливо в шлюбі, а потім, якось вранці, дивлячись в дзеркало, вона
життєві історії 0
Їхав я в час пік додому на метро. Ви знаєте, чув від друзів, та й в інтернеті начитався, багато розповідей про цей вид транспорту, але те, що трапилось зі мною, перевалило за всі допустимі межі. Які ж все-таки люди різні
Їхав я в час пік додому на метро. Ви знаєте, чув від друзів, та
життєві історії 0
Дарина була просто надзвичайною нареченою і здавалася спокійною, але один Бог знав, що творилося у неї на душі, поки в руках не виявилося свідоцтво про одруження. Ось саме тоді її відпустило, вона посміхнулася вперше за весь день і розслабилася
Даші 25, дівчина вона красива, розумна, фігуриста, брюнетка з неймовірно красивими блакитними очима. Прийшла
життєві історії 0
Дениса я виховала одна. Він ходить до одинадцятого класу. І ось недавно я дізналася, що у нього є дівчина. Для мене це як грім серед ясного неба. Ну яка дівчина? Ще зовсім дитя. – Синок, а прийдіть після школи до нас на чай, хочу з нею познайомитись. – На диво Ліля зовсім не соромлячись пройшла до кімнати. Почали ми з легкого і плавно перейшли до серйозного. Після того, як дівчина розповіла про свою сім’ю, я зрозуміла, в тому житті я геть нічого не розумію
Дениса я виховала одна. Він ходить до одинадцятого класу. І ось недавно я дізналася,
життєві історії 0
В суботу в мене завжди прибирання. До цієї роботи я ставлюсь відповідально. Тільки сіла і ноги перед телевізором витягнула, як дзвінок в двері. Відкриваю, і бачу перед собою свекруху. Ось так ось, без попередження, і навіть натяку. Ледь привітавшись вона відштовхнула мене і не роззуваючись проходить по всьому коридору. А на вулиці, щоб ви розуміли, негода і грязюка ще та
В суботу в мене завжди прибирання. До цієї роботи я ставлюсь відповідально. Тільки сіла
життєві історії 0
В Чернігові я живу одна. Чоловіка вже більше пяти років немає. Два сина вже створили свої сім’ї, Арсен женився, і в Києві з Ганусею живе, а молодший Андрійко, як поїхав на заробітки до Польщі, так і знайшов собі там Олю, вона хоч і також українка, але жити вирішили там, а до мене раз-два в рік навідуються. З Ганусею я в хороших стосунках, тому коли потрібна допомога, я маю до кого звернутися. Так було і цього разу
В Чернігові я живу одна. Чоловіка вже більше пяти років немає. Два сина вже

You cannot copy content of this page