iBilingua

– Вона каже, що не буде займатися дитиною, уявляєш? Це дитина її чоловіка, буде цілком зі своїм батьком… У хлопця в квартирі своя кімната, він ходить в школу і на якісь гуртки, няня в курсі всього. Няня його зустрічає, годує, слідкує за уроками. Якщо що, є батько, на крайній випадок – бабуся. Ну, будуть, може, зустрічатися за вечерею та й то не завжди!

– Моя сестра заміж зібралася нарешті! – розповідає тридцятирічна Поліна. – Ми вже думали,

життєві історії 0

Я знала, що Галина Іванівна має рацію і намагалася забути їх обох, але через кілька місяців Орест сам приїхав до мене і ми пішли до РАЦСу. Весілля ніякого не було, тому що навіть моя мама була проти наших стосунків і говорила, що на чужому нещасті щастя не побудуєш. Все це я знала і сама, але нічого не могла з собою вдіяти. Зараз я б сто раз подумала, перш ніж зробити таку дурницю

З часу мого заміжжя пройшло вже більше двадцяти років, але мене до сих пір

життєві історії 0

Вірі було п’ять років, коли неочікувано пішла з життя мама. Її до себе забрала бабуся, але через рік, коли тато знову одружився, дівчинку забрали назад в сім’ю і незабаром у них народилася спільна дитина. Бабуся не хотіла віддавати Віру назад, боялася, що мачуха буде її ображати, що вона буде їхній дитині замість няньки, але її ніхто не послухав

Моїй мамі Вірі було п’ять років, коли неочікувано пішла з життя її мама. Віру

життєві історії 0

Хоч і кажуть, що матері не поділяють дітей і люблять всіх однаково – це не правда. Завжди когось люблять трохи більше, когось менше і, звичайно ж, не у всіх сім’ях ця різниця всім оточуючим кидається в очі

Хоч і кажуть, що матері не поділяють дітей і люблять всіх однаково – це

життєві історії 0

В той день я сиділа біля паркану і почула, як Оля говорила мамі: – Ти що, й справді збираєшся поїхати з нею на базар, щоб потратити всі наші гроші? – Мама голосно засміялася і сказала, що приготувала для мене особливий подарунок. Ним був інтернат – вона відмовилася від мене, написавши письмову відмову, і через 2 дні мене привезли туди. Коли я їхала, мама навіть не вийшла попрощатися, проводжав мене лише Володя

Мене звати Галина і ось історія мого життя. Я народилася в травні 1983 року

життєві історії 0

– І дочка не моя, і ти мені ніхто! Переїжай до матері, до брати жити і ніколи про мене не згадуй, а тим більше на аліменти не смій подавати – це не моя дитина! – Говорив чоловік. Але через два дні почав її шукати, обіцяв, що буде добре поводитися і більше ніколи не стане ображати. Що тільки в розлуці зрозумів, як сильно потрібна вона йому і дочка. Їде Марина назад, вірячи щиро в те, що все буде добре і доньці потрібен рідний тато, а не якийсь там вітчим

Марина довго не приймала залицяння молодого і красиво Андрія. Приїхавши до столиці, вона думала

життєві історії 0

У мене дуже складні стосунки з п’ятнадцятирічною дочкою. Зовні все так чудово: вона відмінниця, дуже обдарована дитина. Мені багато хто з вчителів і педагогів говорить: «Дякую Вам за дочку». Але як воно у нас насправді – ніхто не знає… А головне, я не знаю, як це все змінити. Чому вона зі мною так? Я пару років тому заради неї відмовилася навіть від бажаних для мене стосунків, бо не хотіла приводити додому чужу людину, чоловіка. Дочка сказала мені тоді, що ніякого дядька не прийме

У мене дуже складні стосунки з п’ятнадцятирічною дочкою. Зовні все так чудово: вона відмінниця,

життєві історії 0

Коли Даринці було 4 роки, ми гуляли в парку і побачили мою маму. Ми підійшли до неї, і я сказала: “Мамо, подивися, це ж твоя внучка”. Вона повернулася до мене, мило посміхнулася і сказала, що я помилилася. “Вже майже 9 років пройшло, як в мене немає дочки”, – сказала вона, розвернулась і пішла

Мене звати Настя, мені 36 років і я вирішила висповідатися, вилити всю ту біль

життєві історії 0

З пенсією у дві з половиною тисячі Ніна не могла дозволити собі ні вдягатися гарно, ні їсти делікатеси й смаколики. Багато років звикла задовольнятися малим. З єдиною дочкою Іванною, що жила у достатку десь у столиці, давно не спілкується. І не бідність точила Ніну, ні. А образа на єдине дитя. Іванна приїздила раніше кілька разів, але Ніна навіть до хвіртки не виходила, щільно завішувала штори, робила голосніше телевізор чи радіо…

З пенсією у дві з половиною тисячі Ніна не могла дозволити собі ні вдягатися

життєві історії 0

Слухати її не захотів, він встав і крикнув: «Мені дитина не потрібна, крапка! Няньчитися я не стану. Якщо не будеш мене змушувати возитися з пелюшками – будемо жити далі. Якщо розраховуєш, що буду сюсюкати і рбавити немовля – нам краще розійтися!»

Напевно всі дівчата, коли виходять заміж, сподіваються, що цей шлюб на все життя. А