життєві історії 0
Ось тут ми поставимо двоспальне дубове ліжко. А над нами буде підвісна стеля з красивим світильником, – сказала дочка, коли показувала квартиру, яку вони нарешті купили. – А де ж ви мене притулите, – запитала я несміливо. – Ой, мамо, ти ж завжди нам казала, що молоді повинні жити окремо. Та й ми так подумали, що тобі в такому віці кудись переїжджати, не годиться. Та й тато ж в селі спочиває. Ти коли хочеш, до нього прийдеш, свічечку запалиш, квіточку посадиш. Там тобі краще буде. – Я прикрила рукою обличчя, щоб не показувати, що я плачу
– Ось тут ми поставимо двоспальне дубове ліжко. А над нами буде підвісна стеля
життєві історії 0
– О ні, Тарасе! Твоя мама з нами жити не буде! Інакше я на розлучення подаю образу, вибачай, – це я вчора чоловіку категорично заявила. Я виходила заміж у червоній сукні, свекруха про це знала заздалегідь. У РАЦСі подарувала мені шикарний букет жовтих троянд з метровими зеленими стеблами. Через них я виглядала на фотках як світлофор. А розтратилася на цю красу свекруха не випадково: вона підійшла до мене між ділом і уточнила, що жовті квіти – це на розлуку. Після весілля свекруха зі свекром виділили нам чоловіком квартиру, але порожню. Вікна старі, меблі не було. Облаштовуйтесь, мовляв, і живіть, вам лишиться квартира
– О ні, Тарасе! Твоя мама з нами жити не буде! Інакше я на
життєві історії 0
Після свого 65 ювілею, який мама відсвяткувала в Україні, вона повідомила, що з заробітками завершила. – Я вже такого здоров’я не маю. Хватить. Я своє вже відпрацювала. Пенсію задурно ж не дають. – Але якщо я за маму лише пораділа, то Юля засмутилася, бо за що вони тепер жити будуть. Але Олег і тут відзначився. – Я знаю! Ти їдь на мамине місце і будеш гроші переводити, ну а я вже дітей глядітиму
– Та не переймайся ти так, якось та й буде. А найкраще знаєш, що
життєві історії 0
Я спеціально відкрив холодильник тещі, щоб подивитися, чим вона харчується. Мене дивувало, що завжди вона намагалася їсти в той час, коли ні мене ні дружини на кухні не було. І моє чуття таки мене не підвело. Якщо в нашому з Надею холодильнику пісна гречка і кілька, то моя теща не соромиться їсти навіть червону рибу і авокадо. Прикривається Лідія Тарасівна, що вона свого часу собі на таку старість заробила. Але нас це мало тішить
Я спеціально відкрив холодильник тещі, щоб подивитися, чим вона харчується. Мене дивувало, що завжди
життєві історії 0
«Я не проти, але за умови, що ти купиш мені курячу котлету. Я витратила всі гроші, але не наїлася». Коли моя дочка була маленькою, вона побачила у магазині ляльку. Я не мав грошей на іграшку. Одна покупниця почула нашу розмову і дала мені 100 гривень. Моя дочка все ще пам’ятає про це через 20 років. Нещодавно я був у тому самому магазині, і маленька дівчинка попросила у своєї мами іграшку, а мама сказала, що не має грошей. Я дав їм 1000 гривень. Мама поставила перед татом тарілку з дуже підгорілою картоплею. Я затамувала подих, чекаючи, що скаже тато. Але він незворушно з’їв усе. Пізніше я почула, як мама вибачається. А він
Батьки завжди дарували «потрібні» подарунки. Виросла із зимових черевиків – «Дідусь Мороз на Новий
життєві історії 0
– А це мій другий сюрприз, – відповів чоловік, витягаючи з кишені зв’язку ключів. – Я орендував будиночок із ділянкою на все літо, і ми можемо поїхати туди вже цими вихідними. Сказано – зроблено. Цілий тиждень я провела на різних форумах городників, з’ясовуючи у досвідчених огородників, як правильно висаджувати розсаду. Раннього суботнього ранку ми завантажилися в машину, весь багажник якої був заставлений різноманітними ємностями з майбутніми помідорами. На щастя, дорога виявилася недовгою: наша нова дача була всього за 40 кілометрів від наших Черкас. Через якийсь час мені знадобилося поїхати до міста на кілька днів. Повернувшись, я насамперед зайшла в теплицю і помітила на листі коричневі плями
Хотілося мені помідори вирощувати, так так, щоб з них жити, щоб вони окупалися і
життєві історії 0
Мені потрібні закриті туфлі, тому що відкрита п’ята або пальці – до нещастя, сказала Алла. – Ти щоб міцно тримав обручки. Боронь Боже, щоб вони не впали, бо все, до розлучення! І краватку-метелик не вдягай, щоб ти від мене не полетів! – Навіть не пам’ятаю, що Алла ще мені торочила. І, чесно кажучи, я вже не брав до уваги її настанови. Але оскільки я знаю, що на весіллях поширені забобони, я пообіцяв Аллі, що все в нас пройде так, як вона того хоче. А потім почались наші будні
Іноді життя приносить удачу, іноді нещастя, але вірити, що виною тому розбите дзеркало чи
життєві історії 0
Не минуло й кількох днів перебування дочки з татом, як зі мною зв’язалася свекруха і поцікавилася, для чого я намагаюся зруйнувати нову родину її сина, хоч саме вони вирішили посварити нас із дочкою. Я відповіла колишній свекрусі, що Діанка назад до мене не переїде, поки її синочок не розповість про свої “походеньки наліво” і це була моя єдина умова. Теж мені, зробили з мене крайню. Я ж себе під ноги взяти не дам
Теж мені, зробили з мене крайню. Я ж себе під ноги взяти не дам.
життєві історії 0
Цей аксесуар тобі настільки був потрібен, Оксано? Ти ж знала прекрасно, що Антон часто бере автівку, бо працює на будові, між хлопцями, а вони, сама знаєш, будуть його тим рожевим кермом дражнити, – сказала я до невістки. Але все це, як горохом об стінку. Я б мовчала, якби Оксана на цю автівку сама заробила і купила, але ж ні, це їй мама вислала гроші. Сваха ж моя вже більше десяти років в Італії на заробітках
– Цей аксесуар тобі настільки був потрібен, Оксано? Ти ж знала прекрасно, що Антон
життєві історії 0
Посеред ночі вона приперлася до нас, щоб рахувати подаровані гроші. Рома вже має зразкову матір: розуміючу, гарну господиню, правильну. Звичайно, другу таку жінку не знайти, але невістка має розуміти, що вона і так №2. Коли Роман розлучився з Тонею, його мама стрибала до стелі сусідів згори. От би тепер синочок знайшов гідну жінку! Але Ромчик одружився зі мною. Вона не закочувала очі, коли в суботу ввечері її ввічливо просили помити вікна і накрити на стіл перед приходом подружок свекрухи. Валентина Павлівна поправляла на мені весільну сукню, примовляючи: «Танюшко, погано погладила тут, складки утворилися». Я здивувалася: «Валентино Павлівно, все нормально із сукнею. І я Олена». Свекруха сердито глянула на мене: «Ну так, ти не Тоня». На бенкеті Валентина Павлівна 30 разів назвала мене Тонею. Голосно скаржилася своїй сестрі, що нова невістка багато їсть. Під час першого танцю відсунула мене убік і вальсувала з Романом. А її тост я ніколи не забуду
Мамо мого чоловіка Валентина Павлівна дотримується принципу, що у світі є дві думки –

You cannot copy content of this page