Я була певна, що виростила гідну людину і вдячну дитину, але дочка мене повністю розчарувала! Коли Тоня повідомила, що буде повертатись додому зі своєї Іспанії, жде працювала 10 років, я склала цілий список того, що треба купити й зробити вдома. Найперше – паркан новий поставити. Ну який бізнес в такі часи? Дала мені всього лише 50 000 гривень, ну що на них зараз зробиш???
Ми з чоловіком живемо у маленькому містечку Чернівецької області. Виростили дочку. Роботи в нашому
Ну що це за мама? Інші їдуть туди і працюють заради нас, дітей, а моя мама, коли повернулася з Італії, де провела 18 років, заявила, що грошей у неї немає, а я і чоловік повинні її утримувати! Каже, що як приїхала на чистий італійський берег моря, під сонце та пальми, то зрозуміла – працювати тут вона не зможе
Ну що це за мама? Інші їдуть туди і працюють заради нас, дітей, а
Якось при розмові Оксана попросила телефон Дениса, не знаю чому, але я погодилась, навіть не спитавши для чого. В цей момент я і подумати не могла, що подруга запала на мого Дениса. Та вже десь через два тижні я випадково зустріла їх в місцевому кафе. Денис сказав, що це була ділова зустріч і мені нічого хвилюватись, а я то знаю свою подругу, її ніщо не зупинить, якщо їй подобається чоловік
З Оксаною я товаришую не один рік. Майже завжди в нашій дружбі так виходило,
Для нього стало “зеленим світлом”, коли вона сказала: “Вона мені подобається”. Недавно бабуся чоловіка дзвонить йому і каже: «Діти, може, житимете скромніше? Батькам важко вас утримувати!» Та ми скоріше на хліб і воду перейдемо! Я сиджу п’ю чай, мама бере дитину нібито поколисати, відвертається і заливає в неї ложкою воду. «А що ви її так розбалували, що вона в галасі не спить? А як у гуртожитках усі сплять?» Вночі донька прокинулася – мама заходить покропити дитину святою водою. А свекруха!
Наше спілкування з батьками чоловіка починалося досить пристойно й мирно. З моєю сім’єю тоді
З Сашком ми зайшли у Львівську реберню, в якій я давно хотіла побувати, прогулялися по центру, квіти, милі дотики. А на кінець він запитав мій адрес, і ми поїхали. Коли я виходила з автівки, Саша попросив, не дзвонити йому, мовляв можуть бути важливі зустрічі. – Я все сам, ти тільки чекай! – Його галантність геть затьмарила мені розум. Тепер не знаю, що робити
Сашко був ідеальним. Ми зайшли у Львівську реберню, в якій я давно хотіла побувати,
На день народження діти купили мені сучасний телефон. Я спочатку обурювалася, а згодом так до нього звикла, що тепер мене ніяка робота не береться. А недавно від своєї онучки я дізналася, що батьки зчинили велику “бурю” через той подарунок. Як виявилося, зять пошкодував його для мене. – Навіщо їй смартфон? Вона ще могла років п’ять зі своєю “нокією” ходити. – Цього я не очікувала і мовчати не збираюся!
З чоловіком ми живемо в селі, обидвоє вже на пенсії, але ще працюємо. Я
Дітей я залишила на свою маму і поїхала в сусіднє село, до бабці. Знаю, що вона не охоче бере від мене гроші, та щоб з пустими руками не їхати, взяла з собою чай, каву, печиво і вафлі. Коли ж приїхала, побачила, що вона ніби трохи схудла. Та роботу свою зробила дуже добре. Я відчула полегшення. Ми сіли за стіл на веранді. Вона нам зробила чай. Говорили ми довго і нарешті вона у всьому зізналася
Зараз дуже важкі часи, але що поробиш. Маємо подолати все і вистояти! Так склалась
Я наводила в будинку чистоту, адже ось-ось новосілля. І тут де не візьмись, з’явилася моя свекруха. – А де буде моя кімната? І не дивись на мене так, Ларисо, а то очі з орбіт повилазять. Будинок ж збудований за кошти мого сина, і я маю повне право тут жити. – Того дня я її прогнала. Коли Ірина Орестівна покидала нашу територію, сказала, що так це мені не залишить. Як сказала, так зробила
Я наводила в будинку чистоту, адже ось-ось новосілля. І тут де не візьмись, з’явилася
Я поїхала в Польщу на заробітки. Працюю на кухні: мию посуду. Робота важка! А якщо просять, ще щось допомогти – помагаю. Але важко мені на душі за те, як наші люди, будучи далеко від дому, “перешкоджають один одному”, підставляють, хочуть вислужитися перед паном. У нас є головна кухарка Ніна, яка собі обрала двох “подруг” – Олю і Галю. Вона каже їм: “Дівчата, слухайте мене і халепа вас омине!” Відчуває моє серце, що наступною “вилечу” – я
Хочу поділитись своєю історією, але непростою, не знаю, як маю вчинити? Після вторгнення я
Світить нам квартира поруч з мамою чоловіка, так от я й не знаю, що робити, чи воно того варте. Двері в двері будемо жити! Біля свекрухи, двері в двері, продається квартира. Господарі вже повідомили про це. Валентина Вадимівна завжди мріяла мати цю квартиру. І тепер вливає у вуха це моєму Олегу. Для того, щоб купити квартиру, нам доведеться добирати гроші в кредит. Їжу даю із собою, інакше будуть сосиски й мівіна. Зате гроші чоловік своїй мамі виділяє щомісяця
Світить нам квартира поруч з мамою чоловіка, так от я й не знаю, що

You cannot copy content of this page