iBilingua

Я з Італії відразу ж до сина подалася. В них друга дитинка народилася. Я купила сережки і тисячу доларів підготувала. Невістка була зі мною доброю тільки до того часу, поки я всі подарунки не роздала. А після Олексій сказав їхати до того, кому я на квартиру заробила. А вкінці сказав повертатися, і якщо я маю совість, то і йому грошей прискладати. Я повернулася в Італію, і куплю квартиру, тільки не сину, а собі

Мене в Україні не було більше двох років. Перше, куди я запланувала поїхати, це

життєві історії 0

Щоб копати картоплю мені прийшлося відпроситися з роботи. Після цього всі були замучені, а мені ще й треба було на 6 на роботу вставати. Звісно, що сьогодні я була дуже замучена, не виспана і ноги і спина – гуділи. Тож, коли я прийшла з робити, все, що зробила, це прилягла. Але свекруха тут, як тут. “Як, така молода і змучилась? І не соромно? Ось я в твої роки трьох дітей сама піднімала і після поля не те, що б лежати, сісти не було коли”

Свекруха в мене, крім своєї праці, не помічає нічию більше. В цьому і вся

життєві історії 0

Ігор в нас з чоловіком єдина дитина, тому ми берегли його від поганих друзів і впливу. Довгий час я його не випускала гуляти з хлопцями. А коли йому було сімнадцять, Ігор таки випросив у мене дозвіл піти на одну вечірку. Якби ж можна було повернути час, я б закрила його в квартирі на ключ. Тепер і чоловік і вся родина звинувачує в тому, що сталося, мене

Ігор в нас з чоловіком єдина дитина, тому ми берегли його від поганих друзів

життєві історії 0

Зарплати чоловіка я не бачу, за свою його одягаю, прибираю, ношуся з ним, як з писаною торбою, бо так його привчили мама і бабуся, які займались вихованням Івана. Двох наших дітей я тягну сама. Замість його підтримки відчуваю лише лишній груз. Розумію, що життя проходить повз мене, та не знаю, що маю робити. Колись Іван був не таким, а зараз замість того, щоб провести час з сім’єю, він біжить до друзів

Зарплати чоловіка я не бачу, за свою його одягаю, прибираю, ношуся з ним, як

життєві історії 0

На цьому тижні Соломія зібралась копати картоплю, а цей процес в селі, то святе. Я також у вівторок планувала, та подруга запевнила мене, що сьогодні я допоможу їй, а завтра вона мені. Я погодилася, гуртом завжди веселіше. Соломія має немаленьку ділянку картоплі, адже ще продає її по своїх магазинах. Працювали ми до вечора. Додому ледь ноги притягла. І все б нічого, та до мене подруга не прийшла, бо по товар поїхала. В неї ж бізнес

З Соломією ми подруги ще зі шкільної парти, часто наші шляхи розходились то сходились.

життєві історії 0

В кінці серпня Олег зарплату отримав, і дав жінці десять тисяч, щоб сину все необхідне до школи купила. А вона, що ви думаєте купила? Два зошити, ручку і ранець новий, хоч і минулорічному ще нічого не бракувало. Та хіба вона думає своєю головою? А на решту заявила, що грошей не вистачило, адже ціни тепер такі. Я сказала сину, щоб свою зарплату мені віддавав, бо з такою транжирою вони по світу підуть. Благо, він мене підтримав. Ллє тепер Орися сльози крокодилячі

Мій син з невісткою живуть не так, якби хотілось. Хоч обидвоє і працюють, та

життєві історії 0

Відколи мама злягла, я почав просити Богданку, щоб вона приїжджала в село і ходила біля неї. Я ж чоловік, якось не пасує. До того ж, в мене зараз “жнива”, бо маю тракторець і виорюю людям картоплю. Дружина ж моя після 24 поїхала на заробітки. Я з мамою лишився сам на сам. Але Богданка каже, що не буде нищити своє здоров’я, бо мама важить більше за неї. Але ж і я в тому селі мед ложками не їм!

Відколи мама злягла, я почав просити Богданку, щоб вона приїжджала в село і ходила

життєві історії 0

Вчора приношу ціле відро помідорів. Хотіла, щоб невістка після роботи зробила аджику. Але вона замість того, пішла собі і лягла. Вже ті помідори почали підгнивати, а Галі хоч би що. І сама нічного не робить і чужу працю не цінує. А коли я зробила їй зауваження, то невістка слів не підбирала. – Ваші помідори, що хочете, то з ними й робіть. – Прийшлося ту аджику самій закатувати, але половину таки сусідці віддала, а наступного дня Оля на моєму порозі з баночкою з’явилася

Живу я в селі з чоловіком Віктором. Познайомилися під час навчання. Довго не ходили

життєві історії 0

Мені ніколи не доводилося скаржитися на Степана, але іноді у мене було відчуття, що нам більше нічого сказати або передати одне одному. Розлучені друзі не могли нахвалитися новим життям. Звичайно, вони розповідали мені в основному про позитив, і я інколи потай думала, як би було жити самому. Все змінив день, коли Степан потрапив в клініку. Я не уявляю що б було, якби я таки пішла у друзів на поводу

Останні кілька років я ледь терпіла свого чоловіка. Я втратила віру в наш шлюб

життєві історії 0

Того дня пів року тому Тимофій прийшов з роботи і сів до столу, на якому вже стояли його улюблений банош і поливка грибна, а на десерт – узвар і свіжоспечена яблучна шарлотка. Чоловік сумним поглядом обвів це все і сказав, що хоче розлучення, що йому дуже нудно зі мною, що наш шлюб поглинув побут

Того дня пів року тому Тимофій прийшов з роботи і сів до столу, на