Головна

alena

– Любо, ви так шикарно живете, у тебе навіть чоловік ходить до косметолога і на манікюр, у вас шикарна квартира, ви відпочиваєте за кордоном, у вас бізнес, дві машини, а ви їсте оце? – я дивилася на сіру кашу на воді, пів яйця, чай без цукру, сірий хліб – так вони харчуються. Ми приїхали до моєї сестри на новосілля. Люба з чоловіком нарешті переїхали у величезну трикімнатну квартиру в новобудові, яку вони обставили з дизайнером
життєві історії 0
– Любо, ви так шикарно живете, у тебе навіть чоловік ходить до косметолога і на манікюр, у вас шикарна квартира, ви відпочиваєте за кордоном, у вас бізнес, дві
Ще ж за мамою навіть не остигло! У мене просто слів немає. Ні батька, ні маму чоловіка навіть бачити не хочу, ці люди для мене не існують. Батько з моєю мамою були все життя разом, прожили чудове життя, виросли в любові нас з братом. Моя ж свекруха завжди була і є ось такою собі вільною пані, у постійних сосунках не помічена стосунках. Я це до того, що їхній романчик був просто так. Як мами не стало, то через кілька місяців вони закрутили
життєві історії 0
Ще ж за мамою навіть не остигло! У мене просто слів немає. Ні батька, ні маму чоловіка навіть бачити не хочу, ці люди для мене не існують. Батько
– Аню, це що? Мені не здається? Це яєчня з варенкою? – це чоловік тихо і здивовано прошепотів мені на вухо. Я сама кліпала очима, не розуміючи, що відбувається. У них мерседес, апартаменти двоярусні, а гостям ювілею – яйця з ковбасою? У нашому конверті – 100 доларів
життєві історії 0
– Аню, це що? Мені не здається? Це яєчня з варенкою? – це чоловік тихо і здивовано прошепотів мені на вухо. Я сама кліпала очима, не розуміючи, що
Я не знаю, на що образилась моя кума Настя, але, ну, вибачте, в неї шестеро дітей. Я їй сказала на новорічні свята, щоб вона більше їх всіх одночасно до мене не брала. Ну от просто не брала, і все. Нехай приходить із трьома, а інших нехай залишає вдома — із чоловіком, з бабусею, з нянею, в неї ж є така можливість. Але ні, вона бере їх усіх шістьох, і я просто втомилася від того хаосу, який вони створюють у мене вдома
життєві історії 0
Я не знаю, на що образилась моя кума Настя, але, ну, вибачте, в неї шестеро дітей. Я їй сказала на новорічні свята, щоб вона більше їх всіх одночасно
Нам з чоловіком по 55 років, і я збираюся на днях подавати на розлучення. Не можу вже. Це через його маму. Галині Степанівні 84, і він забрав її до нас. Уже два місяці його мама живе з нами. Щодня я бачу, як він миє мамі ноги. Луска для неї насіння. Ліпить для неї з вечора вареники вручну, щоб вона вранці собі зварила
життєві історії 0
Нам з чоловіком по 55 років, і я збираюся на днях подавати на розлучення. Не можу вже. Це через його маму. Галині Степанівні 84, і він забрав її
Свекруха дізналася, що я не люблю стару радянську музику, тому щоранку вона співала ці пісеньки. Приготування вечері — це взагалі комедія чистої води. Ольга Іванівна готувала своєму синові, а я – своєму чоловіку. Вона смажила картоплю і мотала голубці, я готувала запечену рибку чи курочку з салатом
життєві історії 0
Живемо ми з Данилом з його матусею в її двокімнатній квартирі. Але так було не завжди. Одразу після весілля ми оселилися на орендованій квартирі, окремо. Даня працював, я
— А що з моїми шторами було не так, Надіє Петрівно? Скатертини мої мені теж дуже подобалися. А люстри у нас були нові й мінімалістичні, а це що? Я дивилася на свекруху, яка сиділа на нашому дивані з виглядом людини, яка зробила величезну послугу. Вона невинно кліпала очима й відразу почала виправдовуватися: — Оленочко, я ж хотіла вам затишок створити, я ж хотіла як краще, я навіть гроші зарані відкладала, щоб вам ось купити то те, то те. Мені бракувало слів
життєві історії 0
— А що з моїми шторами було не так, Надіє Петрівно? Скатертини мої мені теж дуже подобалися. А люстри у нас були нові й мінімалістичні, а це що?
— В сенсі, Галино Петрівно, ми вам повинні заплатити 15 тисяч гривень? — перепитала я, дивлячись на свекруху так, наче вона щойно прилетіла з іншої планети. А мама чоловіка навпаки дивилася на мене, ніби сказала щось абсолютно нормальне. — Ну, а що ти хотіла, Оленко? — відповіла вона, злегка знизавши плечима. — Твої діти прибули, у мене всі свята. Годувати їх — це не безкоштовна справа. Я ж навіть не вимагаю грошей за подарунки. Подарунки я вже купила на свої
життєві історії 0
— В сенсі, Галино Петрівно, ми вам повинні заплатити 15 тисяч гривень? — перепитала я, дивлячись на свекруху так, наче вона щойно прилетіла з іншої планети. А мама
— Ой, донечко, тримай, я тобі подаруночки принесла! — сказала свекруха, переступивши поріг із великою коробкою в руках. — Дякую, Олено Миколаївно! Що це? — я злегка напружено усміхнулася, намагаючись приховати хвилювання. — Відкривай, не соромся, — сказала вона з таким виглядом, наче ось-ось вручить мені щось неймовірне. Я поставила коробку на стіл і зняла стрічку. Всередині була купа старого одягу. Потерті сукні, светри з плямами й навіть старий плащ, що виглядав так, ніби пережив десяток весен. — Це що? Це ваш одяг? — невпевнено запитала я. — Аякже! Я вже його не ношу, а тобі згодиться. Подивися, яка якість! Це ж не те, що зараз у магазинах продають
життєві історії 0
— Ой, донечко, тримай, я тобі подаруночки принесла! — сказала свекруха, переступивши поріг із великою коробкою в руках. — Дякую, Олено Миколаївно! Що це? — я злегка напружено
–  Женю, я до твоєї мами більше не поїду. Ну, така гостинність, вибачте, я її не розумію. Так я сказала чоловіку після того, як ми побували у його мами. Ми розписалися два місяці тому, і це був наш перший візит до неї на вихідні, минулого тижня. Свекруха чудово знала, що я не їм м’ясного — ні риби, ні м’яса, нічого того, що було живим. Женя попередив маму заздалегідь. Але у підсумку весь стіл був — курка, відбивні, котлети, бульйон, холодець
життєві історії 0
–  Женю, я до твоєї мами більше не поїду. Ну, така гостинність, вибачте, я її не розумію. Так я сказала чоловіку після того, як ми побували у його

You cannot copy content of this page