oks
Власна квартира у 23 роки. Без іпотек, кредитів та допомоги родичів. Хто про таке не мріє? Ось і Наталя мріяла, і її мрія збулася: дуже забезпечений Валентин, якому
Трохи більше року тому від моєї приятельки після тринадцяти років спільного життя пішов співмешканець. Він батько її дванадцятирічної дочки. Пішов мовчки. Не пояснивши причин. Просто зібрав речі та
Мені 39 було, синові 21, коли в нього з’явилася дівчина. – Мамо, Катя далеко живе, давай я тебе з нею познайомлю, але вона у нас ночувати залишиться, –
Він був високий, ніжний, розумний та веселий. А ще він був одружений. Та й вона була одружена. Лише три роки, правда, але вже була дитина. Хлопчик. Красивий і
Не думала, що зіткнути з такою проблемою, як непорозуміння між мною та моєю свекрухою. У нас із нею суворо протилежні погляди на виховання дітей. Та й загалом відчувається,
Чоловік не хоче виселятися із моєї квартири. Не знаю, що маю із цим робити. – Він ще вистачає нахабства заявляти права на моє житло. Ця квартира є батьківською.
Була у жінки дуже проблемна дитина. У школі донька навчалася на трійки з натягом, з дому в бігу подавалася. Рано курити почала і чутки про неї поповзли не
Ми із дружиною – молода сім’я, разом живемо два роки. Ми жили в квартирі моєї мами, дітей поки не завели, бо чекали на покращення фінансового стану нашої родини.
“Чим довше я живу з матір’ю під одним дахом, тим ясніше я розумію, як же я її не люблю!” саме так сказав про свою матір Сергій. Колись у
Живу в Івано-Франківсьук. У мене сім’я: дружина та двоє маленьких дітей. Я працюю, дружина поки що в декреті. Ну грошей нормально заробляю, щоправда, додому з’являюся ближче до ночі.