Головна

olesya

В неділю син напросився до мене в гості. Зазвичай Олег приходить з Лідою і дітьми, а тут прийшов сам. Почав намотувати круги по кухні, а потім каже: – Ти б переписала на мене чи онуків свою квартиру, і ми б були спокійніші. Як не крути, а ти вже не молода. – Потім я таки зрозуміла, що Олег хвилюється, бо в мене Петро появився, щоб часом не “обкрутив”. Мені 55 років, а син мене вже на той світ відправляє
життєві історії 0
Мені б і в думку не прийшло в такому віці до РАЦСу йти, тому дивує мене поведінка Олега. Дуже дивує. Я ще не є така стара, щоб про
Я приїхала додому і прилягла трішки, бо робота вимотує, а особливо дорога. А ж тут Оксана забігає. – Орисю, схаменися! Мама сама на городі працює. Та з тебе вже всі люди сміються! – Мені так неприємно стало. Я ж думала, вона справжня подруга, з якою можна і кави випити і про життя поговорити. Я все розумію, Оксана в невістках, і свекруха в неї “не цукор”, але до чого тут я?
життєві історії 0
Вічна проблема: свекруха і невістка… Не всім молодятам вдається одразу жити окремо. Хтось іде в невістки, хтось – в зяті. Так і я, проживши в невістках лише п’
Батьки мого чоловіка вже літні люди. Свекруха рік часу, як злягла. Свекор їй допомагає. Він добрий, чуйний, але зварити їсти чи прибрати гідно він не вміє. Для цієї роботи він найняв одну жіночку з села, але і їй це не на руку. Тому брат Іван придумав, що батьків повинні забрати ми, бо в нас одна дитина, а в них троє. Але я проти. Всі гроші і любов вони дарували Антону, тому – нехай і забирає
життєві історії 0
В нашій сім’ї склалась така неприємна ситуація, що я не розумію, як з неї вибратися. Ми з чоловіком живемо в квартирі, яку мені допомогли купити мої батьки. Так,
Іванка все мене підмовляла: “Надю, ви вже рік разом, не вводь чоловіка в літа, йому вже скоро 30. Сам Бог велів вам бути разом! Яка ж ви гарна пара”. Так я й послухала Іванку. Та серце було не на місті. Десь на підсвідомому рівні думала про Андрія. Важко нам жилось. Дійшло до того, що ми зробили паузу у наших стосунках, Володя пішов жити до батьків на ціле літо. Залишив мене з дітьми, кажучи: “Тепер я побачу, Надю, як ти даш собі раду. Ні копійки тобі не дам!”
життєві історії 0
Мріяла про щасливе життя з коханою людиною. Думала, що буду мати найкращого чоловіка! Не так сталося, як гадалося. Та почну зі шкільних років. Була відмінницею, “гризла граніт науки”
Мама попросила приїхати в село, бо великий урожай огірків, треба консервувати, а її рука в банку не влазить. Ми й приїхали всім сімейство. Під час роботи зрозуміла, що не хватає мені кришок. Я ще в двері сільського магазину не зайшла, як почула обурений голос сусіда. – О, приїхав! Сидить тут. Чого не їде свій регіон захищати? То наших хлопців туди забирають, а його чомусь минають. – Річ в тім, що мій Віктор з Луганська, але вже шістнадцять років ми живемо у Львові
життєві історії 0
Так неприємно все це вислуховувати, але що поробиш, це село… Мій чоловік з Луганська. Живемо ми вже більше шістнадцяти років у Львові. На даний час і батьків Віктора
Все в нас було: будинок, автівки, гроші, не вистачало лише дитячого сміху. Добре все обдумавши, ми зважились з Андрієм на допомогу спеціалістів. І ви знаєте, все вийшло. Та щастя наше тривало лише чотири місяці. Та ми не здались, і за деякий час Боженька подарував нам Богданку. Які ж ми були щасливі. Та давши мені одне “чудо”, боженька забрав інше – чоловіка!
життєві історії 0
Я отримала все, про що мріяла і втратила найдорожче моєму серцю, кохання мого життя. Зі своїм чоловіком Андрієм ми побрались в досить юному віці, коли нам було всього
Моя невісточка, не те слово, лінива. Буває, зателефоную до сина, а він в хаті прибирає, то питає в мене рецепт огірків, а недавно то взагалі, мене здивував, запитав, як вариться борщ. Питаю: “Сину, у вас все добре? Ви не почубились з Уляною “. Ні, все добре, мамо! Я прийшов з роботи і ми разом готуємо вечерю”. Щось не розумію я невістки, як то так, чоловік голодний і замучений з роботи прийшов, має їсти готувати, а що вона робила цілий день?
життєві історії 0
З чоловіком ми вже кілька років, як на пенсії, обзавелись господарством, насадили городини, щоб не сидіти без роботи, тай так і живемо. Виховали ми двоє дітей, в свій
Коли я зустріла Максима, у мене були дорослі діти та невдалий шлюб. Я хотіла втекти від усіх цих турбот, тому що Максим дав мені те, чого не міг дати мій чоловік. Але я залишилася вдома, я не могла переступити через себе. В мене ж діти. А недавно дочка прийшла до мене і заговорила про своє розлучення. Я розповіла їй власну історію, а Тетяна вичитала мене, як малу дитину. Тепер про все дуже шкодую
життєві історії 0
Коли я зустріла Максима, у мене були дорослі діти та невдалий шлюб. Я хотіла втекти від усіх цих турбот, тому що Максим дав мені те, чого не міг
В 55 років я вирішив зупинитися з заробітками і нарешті зажити з дружиною в квартирі з тими дорогими ремонтами і меблями. Діти вже мали своє життя. З весіллям я їм також допоміг. Оксана мене ще деякий час вмовляла. – Здоров’я ще є. Ти б нам на гідну старість ще заробив. – Та я не здавався. Пів року я прожив в цій квартирі. Виявляється, по документах вона вся на Оксану, як і автівка. Прийшлось мені з’їхати в село до мами
життєві історії 0
Звати мене Михайло. Мені 58 років. Пів свого життя, а може й більше, я пропрацював на заробітках. Де мене тільки не було. І Голландія, і Чехія і Німеччина,
В неділю після обіду висилає мені дочка “скрін”, де подружка в Карпатах з чоловіком: відпочиває, веселиться і без дітей, бо з ними так не відпочинеш. І починає говорити, що якби я сиділа з її сином, то і вона могла б зараз там бути, а я погана бабуся, і кинула слухавку. Чоловік каже не зважати, що їй пройде. Але мені важко на душі. Що дочка від мене хоче? Щоб я лишила роботу в сорок п’ять років? А потім що? Зуби на поличку?
життєві історії 0
Нам з чоловіком по сорок п’ять років. Ми разом зі шкільної парти. В двадцять років ми вже були батьками двох дітей. Старший в нас синок, а через півтора

You cannot copy content of this page