iBilingua

Мій чоловік вже який рік на заробітках, а в селі без хлопської руки, ну ніяк. Ось до мене й приходять час від часу, сусіди, щоб чи покосити, чи дров нарубати. А недавно так вийшло, що мені стало зле. Швидка мене направила в лікарню, де я пробула пару днів. По поверненні люди на мене дивилася з підозрою, лише сусідка Галя прояснила мені ситуацію. І якщо їй я сказала, що це лише чутки, то як це маю пояснити всім односельчанам, які гудуть на все село?

Знаєте, як то є в селі, що люди мають все про всіх знати, а

життєві історії 0

Вирішили свекруха з Данею продати їхню квартиру і купити житло в Києві, я погодилася. Вирішили всі разом, ніхто нікого не вмовляв. Вона хотіла жити з нами – ми хотіли жити в Києві. Продали квартиру, купили двокімнатну на околиці Києва. Квартира це була не моя, я навіть на перегляди не ходила, ходили чоловік і свекруха. Останнє слово було за нею. Обрали вони, ми заїхали. Пожили разом. І ми з чоловіком пішли на орендовану квартиру. Знаєте, яке було наше життя з Мартою Іванівною? Щодня, кожнісінького дня вона приходила до нас, контролювати як я справляюся з дітьми, допомагала гуляти з двійнятами – дякую їй, земний уклін, але так само контролювався холодильник і раціон дітей. На думку матері Дані, я дуже погано годую дітей. Мало. Цукру не даю. Тортів

Ми з Данилом народилися й виросли у маленькому містечку, але зустрічатися почали, коли вже

життєві історії 0

Зі своєю особливою донечкою я стояла на зупинці і чекала маршрутку. Була з нами і тітка Стефа, що в церкві стоїть мало не біля священика. “Віддай її кудись! Не буде в тебе з такою дитиною життя!”, – говорила вона мені, та я не зважала. І тут під’їхала автівка. Стефа відштовхнула мене і Улянку і сіла захлопнувши двері. А на Вербну неділю я приїхала до мами в село і дізналася, що в Стефи внучка народилася – кволенька і гроші всім селом збирають. Я ні на кого не тримаю образу. Бог все розсудить!

Моїй донечці вже сімнадцять, а я вдруге вийшла заміж і привела на світ синочка.

життєві історії 0

Після того, як син почав більше заробляти за мене, дружина почала називати мене невдахою. А дійшло до того, що вона готує в нас смачну їжу, але все несе Олегу. Я чув не раз запах смажених котлет, але в холодильнику на мене чекала лише пісна гречка. Сама ж Тамара не працює і все життя живе за мій рахунок. Та якби не я, то Олегу б було важче знайти себе в житті. Тільки Тамара цього навіть слухати не хоче

Відколи син почав заробляти більше за мене, дружина перестала дома смачно готувати і взагалі

життєві історії 0

Вони так звикли, що прохідний двір у них. І мені доводилося з цим змирятися, адже перші півроку після весілля ми з Дімою жили у свекрухи та свекра вдома. Рідні Дмитра ще й часто брали з собою людей, які нам навіть не рідні, і всі – до нас. Я терпіла це, поки чекала Іванку, перші три місяці після народження дитини. Потім ми переїхали до Діминих бабусі і дідуся, бо їм потрібна була допомога. Живемо в них вже півроку. А будинок – на Діминому батькові

Вони так звикли, що прохідний двір у них. І мені доводилося з цим змирятися,

життєві історії 0

Чоловік на кожному кроці каже мені економити, тому й путівку оплатив найдешевшу. Сам же в той час придбав собі третю автівку. А згодом я дізнаюся, що ще до весілля він купив квартиру в новобудові, яка приносить йому хороший дохід. Звісно, нерухомість записана на його маму. Я б і не знала цього “секретику”, якби свекруха одного дня не проговорилася. Та тепер і він відчує на собі всю економію. Євгена я вирішила годувати найдешевшими продуктами, купленими в ЕКО по акції

Чоловік на кожному кроці каже мені економити, тому й путівку оплатив найдешевшу. Сам же

життєві історії 0

Я бачився з батьками Вероніки, але цього разу мало бути все серйозніше. Всі ми готувалися, але переступивши їх поріг я відчув дивну обстановку. Моя “теща” і “тесть” поводилися так, ніби зовсім не знають і не бачать один одного. “Вероніко, скажи батькові, щоб зачинив у майстерні вікно”, – попросила Віра Гаврилівна через третє лице. Те саме робив і тато Ніки. І лише коли ми залишились наодинці, я розкрив “секрет” їхнього сімейства. Виявляється, моя Вероніка така ж!

У мене проблеми з дівчиною після пів року знайомства. Як тільки Вероніці щось не

життєві історії 0

Я вже 5 років заміжня за Владом, а до дивацтв його матусі ніяк не звикну. Ні, Ніна Степанівна хороша жіночка, але їй завтра просто треба край поклеїти шпалери. Знаєте, що Ніна Степанівна робить, коли ми у неї працюємо? Або з малим, або на телефоні, навіть пельмені ніколи не зварить! А ще недавно ситуація була! Коли ми приїхали по маму чоловіка на роботу, щоб відвезти її додому, вона просто відчинила двері, де я сиділа на передньому сидінні. і сказала “Оленко, пересядь, бо я сяду сюди”. Тепер вона з нами не розмовляє. Сказала, пасок не дасть, в гості не прийде. Ну дитячий садок. Та куплю я три готові пасочки, нам вистачить з головою

Я вже 5 років заміжня за Владом, а до дивацтв його матусі ніяк не

життєві історії 0

Поївши суп я витерла серветкою рота. І тут де не візьмись, свекруха намалювалася. “О, подивись! А я шо тобі казала! Йшла ж з дому з нафарбованими губами, а повернулася з майже стертими. Я б її не відпускала з хати. Ти, Влад, дома, і жінка нехай сидить. Нема чого одній вештатися!” Я засміялася і показала на серветку в смітнику, а Валентина Іванівна не полінувалася, витягнула її зі смітника і давай розглядати, чи правду я кажу. У самої ж, мабуть, крильця в пушку

На свята до нас в місто приїхала свекруха. Валентина Іванівна два роки живе одна.

життєві історії 0

Мій чоловік залишився працювати в Києві, бо у нього зараз важливий прибутковий проект, а у мене якраз відпустка. Тому я з дитиною поїхала до свекрухи на Прикарпаття, щоб вона не була сама на Великдень – свекор пів року тому полинув на небеса. Так от, з цією її картоплею, вікнами, килимами, клумбами я так виснажилася, що вже й пасок не хочу ніяких, а це ж завтра і післязавтра вона не відстане, навіть прогулятися з дитиною нема коли. І тут подруга покликала мене з малим в Буковель на ці вихідні, я дала згоду – хочу втекти і відпочити нормально з дитиною, а чоловік і його мама ультиматум ставлять – маю сидіти у свекрухи

Ми молода родина, живемо у Києві. Тут ми з Мирославом навчалися в університетах, познайомилися