Я заміжня 7 років, живемо з Тарасом не ідеально, але не погано. Мишко втратив роботу і чоловік мій його до себе покликав працювати. Ось учора зібралися на шашлики нашими родинами посмажити у товариша вдома. При всіх гостях, дружина Мишка заявляє, що в п’ятницю раніше встала, кашу зварила, а потім подзвонив її чоловік і сказав, що приїде на обід без мого чоловіка. Я чуть не пістрибнула

Я заміжня 7 років, живемо з Тарасом не ідеально, але не погано. І ось все змінилося.

З’явився у мого Тараса товариш. Спочатку він і сам його другом називав, почав з ним багато спілкуватися, спочатку начебто як виключно по роботі.

Мені цей Мишко особливо ніколи не подобався, завжди чоловіку говорила щоб вухо гостро тримав і не підпускав близько – інтуїція підказувала, що щось трапиться.

Через якийсь час Мишко втратив роботу і чоловік мій його до себе покликав працювати, у підпорядкування, Тарас мій виходить над ним начальник, вони почали спілкуватися ще більше.

З часом мої так звані ревнощі до друга зникли, і я нормально почала ставитися до всієї цієї ситуації. Ось учора зібралися на шашлики нашими родинами посмажити у товариша вдома.

У чоловіка є машина, у Мишка немає. І виходить, що кожен день, кожну обідню перерву чоловік возить товариша на обід.

І ось сидимо ми вчора за стілом, і при всіх гостях, дружина того самого Мишка заявляє, що в п’ятницю раніше встала, кашу зварила, а потім подзвонив її чоловік і сказав, що приїде на обід без мого чоловіка. Я чуть не пістрибнула.

Виявилося, весь цей час мого чоловіка годувала дружина його товариша! Я приголомшена звісно. Вдома завжди є свіжа їжа, щодня йому дзвоню в обідню перерву – кличу додому на обід, а Тарас, виявляється, їсть у дружини друга.

Навіть і не знаю, як поводитися з ним тепер? Для мене це все дуже неприємно. Спробувала йому пояснити, що мене, як дружину, це дуже бентежить, це неповага до мене, та й некрасиво це, у чужих людей їсти щодня, адже є дім свій і їжа в ньому свіжа, мною приготована.

Тарас відповів, що йому все одно, що він нічого такого некрасивого в цій ситуації не бачить, і що йому так зручно. Поясним тим, що часу не вистачає, щоб ще й додому їздити на обід, зате вистачає друга на обід завезти. А від Мишка до нашого будинку 5 хвилин їзди машиною!

На завершення розмови тарас сказав з якоюсь притензією, що, мовляв, – ок, я їстиму всякі бургери і сосиски в тісті, а в друга обідати не буду. І нічого не сказав про обід удома.

Дуже я засмучена і зла одночасно. Все в мені кипить. Допоможіть будь ласка порадою в цій ситуації! Як вчинити мудро? Нікому з близьких – мамі чи подругам – не хочу про це розповідати.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com