Зберігати зелень дуже важко. Достатньо кількох днів, щоб вона зав’яла, чи тижня, щоб згнила.
Експертка із споживчих товарів Еліс Бір продемонструвала Еxpress.co.uk розумний лайфхак для зберігання продуктів, завдяки якому базилік, коріандр та петрушка зможуть залишатися свіжими на термін до місяця.
Як зберігати м’які трави
М’які трави – це і є те, що ми найчастіше називаємо зеленню: кріп, петрушка, кінза та рукола. “Дістаньте їх з упаковуння і покладіть у банку з водою. Воду регулярно змінюйте”, – порадила Еліс.
У такому стані зелень протримаються у вашому холодильнику кілька тижнів. Щоб у холодильник помістилися розкішні зелені букети в банках: вам, можливо, доведеться відрегулювати полиці, але, повірте, воно того варте.
Щоб трави зберігалися довше, ніж кілька тижнів, Еліс рекомендує вдягти зверху букетів поліетиленові пакети. Зробивши це, ви візьмете під контроль вологість та окислення, і у такому вигляді ваші трави можуть зберігатися протягом місяця.
Як зберігати тверді трави
Тверді трави стійкіші, і їх можна впізнати за їхніми деревʼянистими гілками. Серед них розмарин, чебрець, шавлія, майоран та орегано.
Тверді трави часто походять з теплішого клімату і тому не вимагають багато води. Замість того, щоб поміщувати трави у банку з водою, ви можете загорнути їхні стебла у вологий кухонний рушник.
Помістіть загорнуті трави у пластиковий контейнер або загорніть їх у харчову плівку, а потім зберігайте у холодильнику. Вологий паперовий рушник гарантує, що трави не висохнуть і збережуть свіжість до двох тижнів.
Як зберігати базилік
Серед трав є одна, яка не потрапляє в жодну категорію і вимагає особливого доглду. Це – базилік.
Він не переносить низьких температур і тому ніколи не повинен зберігатись у холодильнику. Натомість зберігайте базилік у склянці з невеликою кількістю води кімнатної температури в прохолодному місці – для цього ідеально підходить підвіконня, якщо, звичайно, не йдеться про сонячний бік будинку.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Недавні записи
- Моя мама доглядає хворого батька. Дякувати Богу, господарки вже позбулася. Ми допомагаємо з братом фінансово. І все б нічого, якби мій дядько, мамин рідний брат, не запалився ідеєю переселити дев’яносторічну маму в село, бо там свіже повітря. Я вже сказала мамі, що якщо вона на цю авантюру піде, то і копійки від мене і брата не отримає. То як в квартирі маминій жити, то на раз-два, а як прийшлося доглядати літню людину, то на тобі Марусю, бо ти в селі живеш!
- Ми купили свекру теплу сорочку і три пари шкарпеток, для мами торт і парфуми і поїхали. Та в селі нас чекав сюрприз у вигляді Орисі і дітей. Виявляється, Орися, як повноправна невістка, розгулювала по подвір’ї з телефоном і знімала, як вона казала, “контент”. Ми привіталися і я пішла до свекрухи. Ви собі не уявляєте, яким поглядом вона на мене зиркнула, а потім сказала: “Іноді люди розходяться на деякий час, а потім знову сходяться”. І це вона сказала жінці, яка стоїть перед нею з величезним пузом
- Ввечері я вийшла у двір, а там морозище під п’ятнадцять градусів. Налякалася я і пішла в котельню, ще дров підкинути, в чоловіка нічна зміна, діти вже лягли відпочивати, а я переживала, щоб вода в трубах не замерзла. А тут наш собака вірний, дружок Чарлі, як шмигнув на м’якеньке крісло і не захотів виходити. Та й я не виганяла його, пошкодувала, щоб не змерз. Якби я тільки знала, що то ніч на Андрія, і що нам збитки зроблять, я б навпаки Чарліка залишила на сторожівці
- Після того, як дочка вийшла заміж у Польщі, а мені стало дуже важко, я зібрала всі гроші на той квиток у Краків і стала жити з дочкою і зятем під одним дахом в будинку. Але ось я в своєму меленькому селі. Ніколи не думала, що рідна дитина виставить мене за двері, залишивши без копійки. Мій зять – бездушна людина! Це я зрозуміла давно, ще коли дочка перестала допомагати мені копієчкою. Дивлюся серіали, зрідка спускаюся до холодильника і назад. Мене було не видно і не чути
- Сьогодні за сніданком Катерина Степанівна сиділа засмучена, наче хто з родичів на небеса відправився. Причиною стало те, що гуска “ласти склеїла”. Після в свекрухи піднявся тиск, а коли я його міряла, вона розплакалась, адже вона її виходжувала, годувала, купляла їй вітаміни. Скажу відверто, я в подиві від цієї ситуації. Коли моя донечка потрапила в лікарню, то моя свекруха жодної сльозинки не впустила. Більше того, вона навіть особливо цим не переймалась. Говорила так черство: “Там є лікарі і вони їй допоможуть”