fbpx
Головна

життєві історії

За декілька днів до Нового року я зустрів сусідку. Та попросила взяти Андрійка першого січня, щоб той посіяв. Я прийшов додому, знайшов в інтернеті гарні слова, ми з Андрійком їх вивчили, а вже першого січня направились до сусідки, як і обіцяли. Але на порозі з розставленими руками нас зустріла теща. – Нікуди ви не підете. Ти що, не розумієш, що нам не можна ні колядувати ні сіяти? Ще року за дідусем не минуло, а ти вирішив нашу сім’ю ганьбити?
життєві історії 0
Як на мене, це дуже дивна позиція, але я не знаю, як маю вплинути на тещу і дружину. Ось вирішив у вас попросити поради. Вибачте, якщо щось не
Тарас мій хоче, щоб сьогодні на Різдвяну вечерю на святвечір ми пішли до його мами, але дзуськи я на це підпишуся, мені з горловою вистачило минулого року! Ну і якщо на те пішло, ми своєю родиною Різдво вже в грудні відсвяткували. Але мама чоловіка старої закалки, тому у неї свято сьогодні. Одразу вам, дівчата,  скажу: Боже борони мати таку свекруху, як у мене. 8 років ми вже одна сім’я, а я все ще іноді забуваю, що з цією людиною у нас різні дороги, яким краще не перетинатися від слова узагалі! Мене вистачило лише на перший день. А на другий ми не прийшли. А вчора Тарас знову за своє: «Давай Різдво з мамою зустрінемо, вона готує смачно». Бачити не можу вже її голубці! Тим паче – їсти! Але рік у рік відбувається одна дивина, яка ніяк не давала мені спокою. В цій родині тільки й розмов про те, які смачні голубці і котлети у свекрухи. Ну тільки й розмов про голубці, чесно-пречесно: які вона цього року приготувала, по якому рецепту. А рецепт один і той же раз у раз. “Оленко, а чого ти притихла? Чому нічого не хвалиш про мої голубці, не смачні?”
життєві історії 0
Тарас мій хоче, щоб сьогодні на Різдвяну вечерю на святвечір ми пішли до його мами, але дзуськи я на це підпишуся, мені з горловою вистачило минулого року! Ну
У матусі через три неділі ювілей, чудова дата. Брат сказав, що його на кілька днів відпустять. Якраз і автомобіль зможе забрати, який я вже придбав і підготував до служби. Мама так зраділа, що знову зможе обійняти Максима, що таку дату точно буде святкувати, адже такого гостя слід якнайкраще прийняти. Ми з сім’єю будували плани, як ми машину наповнимо смаколиками і потрібними речами для хлопців. Та настала п’ятниця, а з нею і сумна звістка
життєві історії 0
Сьогодні моя історія дуже сумна, а все через ситуацію, яка сталась у нашій родині. Моя мама вже років чотирнадцять, як живе сама без батька. Працювала мама все життя
Я забігла в магазин за крупами, бо вже позакінчувались, тай Зустріла там Зеню. Та, як завжди, плітками займалась. Зеня хвалилась своїми внуками, а потім мене запитала: “Що там твій Любко? Як, в школі гарно вчиться?” Я не задумуючись відрубала Зені, та так, що та очі закотила. “Зеню, я не знаю про кого ти говориш. Мій внук не Любко, а Любомир, та я звертаюсь до нього Любчик. А вчиться мій внучок, на відміну від твоїх, на відмінно”. Зеня вискочила з магазину, як невмита
життєві історії 0
Сьогодні я вже жіночка у віці, виховала двох дітей, маю четверо внуків. Та колись я вперше прийшла у чужу оселю в якості невістки. Мій свекор і свекруха, виявились
Я в подробицях пам’ятаю своє розлучення через Марію Василівну. Мій син не був схожий на мого чоловіка, а вдався в мою родину, в мого дідуся навіть. Я тоді зробила той тест і звичайно батьком був Діма. Та я пішла. А тепер, коли Діму забрало вторгнення, вона дуже сильно хоче спілкуватися з Арсеном, живе під моїми вікнами, якби не комендантська година, то й ночувала би під під’їздом
життєві історії 0
Я в подробицях пам’ятаю своє розлучення через Марію Василівну. Мій син не був схожий на мого чоловіка, а вдався в мою родину, в мого дідуся навіть. Я тоді
Вже коли я готувалася до Різдва і складала меню, мій Гриша скривився і сказав, що дуже багато я накупила, особливо різної випічки і пампушків, тому йому після нового року прийдеться сідати на дієту. Я ще тоді розсміялася, бо де мій Гриша, а де дієта, вони ж на різних континентах. Але чоловік мене здивував і почав займатись спортом і перебирати харчами відразу ж першого січня 2024 року. А всьому виною – батьківські збори
життєві історії 0
Вже коли я готувалася до Різдва і складала меню, мій Гриша скривився і сказав, що дуже багато я накупила, особливо різної випічки і пампушків, тому йому після нового
Пізно я привела на світ нашу Яринку. Ми тоді з Богданом світилися від щастя. Та радість замінилася сумом, коли ми дізналися, що чоловік занедужав. Згасав Богдан на очах, а одного дня й покинув цей світ. Я всю себе віддавала донечці, і лише тепер, коли Яринці дванадцять минуло, я задумалась про особисте щастя. Та дочка проти. “Нам і вдвох добре, чи не так?”
життєві історії 0
Пізно я привела на світ нашу Яринку. Ми тоді з Богданом світилися від щастя. Та радість замінилася сумом, коли ми дізналися, що чоловік занедужав. Згасав Богдан на очах,
Позавчора у мене був ювілей, 60 років, так я досі оговтатися не можу! У нас з чоловіком троє дітей-погодок, всі вже дорослі. У мого середнього сина приїхати не вдалося. І взагалі я на подарунки не розраховувала. Але здивування не завадило мені щиро подякувати дітям за подарунок, адже він зворушив мене до сліз
життєві історії 0
Позавчора у мене був ювілей, 60 років, так я досі оговтатися не можу! Оце так вчудили мої діти! У нас з чоловіком троє дітей, всі вже дорослі, погодки.
Нам з чоловіком Василем вже самим добре за 50, а з нами ще й живе його стара мати. До нашої оселі Валентину Петрівну довелося забрати, бо вона почала здавати на очах. На обов’язок як дітей – доглянути старіючих батьків, але про те, якими проблемами це обернеться, я навіть не здогадувалася! Ми живемо на Волині
життєві історії 0
Нам з чоловіком Василем вже самим добре за 50, а з нами ще й живе його стара мати. До нашої оселі Валентину Петрівну довелося забрати, бо вона почала
Я тепер після посиденьок у майбутніх сватів ніскільки не бажаю, аби мій син увійшов в цю дивну родину і хочу Тараса відмовити від одруження з цією Іванною! Ну це такого я ще не бачила, щоб так гостей зустрічали! Такого столу мені й в глупому сні не снилось! Коротше, прийшли ми на знайомство зі сватами 2 січня, а там весь стіл в цих садочках і сваха на шпильках у хаті! Я майже не торкнулася тих наїдків. Ми ж з чоловіком одягнені чисто і просто, одяг у нас з секонду, там якісні речі в недорогі трапляються, то нащо витрачатися на дорогі ганчірки в нашому віці
життєві історії 0
Я тепер після посиденьок у майбутніх сватів ніскільки не бажаю, аби мій син увійшов в цю дивну родину і хочу Тараса відмовити від одруження з цією Іванною! Розповім

You cannot copy content of this page