Я пішла за серветками в кімнату, як бачу, моя свекруха зі своєю подружкою по Вайберу спілкується. “Женю, щоб ти розуміла, це ми ту квартиру дітям допомогли купити. Ось, глянь, які штори дизайнерські. А меблі диви які – дубові! Якби ж мої свати хоч трішки допомогли, то вже б нам легше було, але ці тільки наїстися приїжджають”. Мені так прикро стало. Ви знаєте, хочеться віддати цій сім’ї цих вісімдесят тисяч і забути
Так вийшло, що коли десять років тому ми з чоловіком брали квартиру в іпотеку, мої свекри додали нам до зібраної…