життєві історії
Ми вже кілька місяців з чоловіком і дитиною на Вінничині, переїхали з Харокова до рідних чоловіка. Живемо зі свекрами, братом чоловіка, його дружиною та 4-річним сином. Нас живе
Я сама з Київщини, з чоловіком давно розійшлася, але свого часу він допоміг мені створити власний бізнес. Я все життя працюю, останні 15 років – професійним косметологом, маю
На мені двоповерховий будинок і двоє дітей. Дякувати Богу, що господарки немає, хоча Орест через війну вже натякав, чи не завести нам курочок, хоч м’ясо і яйця свої
Моє життя – суцільна сумна іронія. Дівчина з провінції, що мріє влаштуватися в житті. Про хлопців ніколи не думала навіть, весілля не хотіла. І тут у її житті
Коли ми через обставини в нашій області всією сім’єю опинилися у моїх батьків на Вінничіні, я певною мірою навіть зраділа. Постійно вдома не вистачало часу на відпочинок, спілкування
Ми з чоловіком і двома дітками живемо у Хмельницькому, маємо невеличкий бізнес і велику трикімнатну квартиру. У нас підростають двоє діток, хлопчик і дівчинка, 11 і 7 років.
Ми переселенці, приїхали в Бровари з Сумщини, де живе мама чоловіка. Орендували собі квартиру окремо, бо мама чоловіка мешкає в приватному будиночку на околиці, нам розташування не підходить,
Познайомилась свекруха з онуком лише через два тижні. Казала, що швидше не могла, оскільки застудилася. Я пропустила крізь вуха. Нехай там. Але все ж надіялась на краще. Не
Мама як почула про наше з Олегом розлучення, взяла його сторону. – А я тебе попереджала, що так буде. Артем повинен жити з батьком, оскільки в нього і
Євген з суворим виразом обличчя заявив, що якщо я не подарую йому дитинку, то він подає на розлучення. Навіть моїй мамі по це сказав, коли ми в неділю