Головна

життєві історії

Нам із чоловіком вдалося накопичити пристойну суму грошей. За молодістю ми постійно заощаджували та відкладали кошти. Тепер на них накинули оком діти. Повертаючись додому з відпочинку у Франції, ми й подумати не могли, як грубо зустріне нас рідна дочка! А вона із зятем та онуками ще й живуть у нашому будинку. У них кредити не закриті, а ми з батьком курортами мотаємось, а тут в країні війна. На Новий рік плануємо в Карпати з чоловіком
життєві історії 0
Когось вихід на пенсію лякає, а ось ми з чоловіком із радістю прийняли такі зміни у житті. Та й як же може не тішити той факт, що тепер
Наш приїзд до США стався в березні 2022-го. По зрозумілим причинам – вивезли з небезпеки трьох дітей. На першому етапі все дуже дивувало, розчаровувало, засмучувало, захоплювало. Ми стримуємося заради майбутнього дітей
життєві історії 0
Наш приїзд до США стався в березні 2022-го. По зрозумілим причинам – вивезли з небезпеки трьох дітей. На першому етапі все дуже дивувало, розчаровувало, засмучувало, захоплювало. Перше, що
Незважаючи на мій вже далеко не юний вік – мені 64, я все ще хочу жити і радіти життю. Ніколи не прийму думки, що, мовляв, у моєму віці вже треба тихо готуватися до заходу сонця і відмовляти собі у всьому. Я саме зараз хочу жити, подорожувати, носити сумочки від Gucci і користуватия духами Chanel. Я виховала трьох дітей, але все так дивно склалося, я відпустила їх на всі чотири сторони. А недавно вони ще й взяли кредит і повідомили, що я теж маю платити за нього частину суми
життєві історії 0
Незважаючи на мій вже далеко не юний вік – мені 64, я все ще хочу жити і радіти життю. Хочу носити сумочки від Gucci і користуватия духами Chanel.
Чоловік переніс через наш поріг велику валізу, сказав мені: – Валь, Віка поживе поки з нами, не знаю, скільки часу. У них в місті дуже напружено, вона боїться, а рідних у неї немає. Я просто випала в осад, зникли всі слова. Віка – це колишня дружина мого Артема. Мені, звичайно, це все не подобається
життєві історії 0
У той день чоловік переніс через наш поріг велику валізу, сказав мені: – Валь, Віка поживе поки з нами, не знаю, скільки часу. У них в місті дуже
Працювали, по-троху відкладали. І тут – всі ці події. Довелося з неспокійної Харківщини перебратися в місто, де мешкає свекруха, до неї в оселю. Вона одна у трикімнатній квартирі. Богдан одразу попередив, що у мами дуже складний характер, але я подумала, що в нас буде своя кімната, тому пересікатимемося мало. Я наполягла, щоб харчуватися окремо. Він лише загадково посміхався
життєві історії 0
Заміж я вийшла у 26 років, хоча з майбутнім чоловіком зустрічалися майже зі школи. Але хотілося здобути освіту, купити квартиру. І ось ми з Богданом уже обоє почали
Дружина моя грошей заробляє багато, але мене вже це не тішить. Ми із дружиною разом уже 13 років. Мені 43 роки, Уляні скоро виповниться 40 років. У нас троє дітей. Я безробітний багатодітний батько. Присвячую весь свій час сім’ї
життєві історії 0
Дружина моя грошей заробляє багато, але мене вже це не тішить. Моя жінка Уляна забезпечує сім’ю. Тільки коли у сім’ї все вирішує дружина, не завжди все мирно та
Тут така ситуація в Україні, донечка у нас маленька, а чоловіку припекло, аби я на роботу терміново виходила! мало йому грошей! Кажу – захищати Україну йди, але йому таке не до душі. а свекруха цього взагалі навіть чути не хоче
життєві історії 0
Тут така ситуація в Україні, донечка у нас маленька, а чоловіку припекло, аби я на роботу терміново виходила! мало йому грошей! Розповім все спочатку. Кажуть, що поява дітей
Вчора, в неділю, я покликала дочку й сина, щоб розповісти свої плани: я їду у свої 78 років жити в будинок для людей похилого віку, але в приватний, який вже знайшла в Київській області. Отже мені треба продати всі свої квартири, в яких вони живуть. Після весілля донька із чоловіком переїхали до квартири моєї мами. Вони там зробили ремонт, облаштувались. За кілька років я віддала сину, який збирався одружитися, квартиру своєї свекрухи. Час такий, а їх на вулицю
життєві історії 0
Два тижні тому я покликала дочку й сина, щоб розповісти свої плани: я їду жити в будинок для людей похилого віку, але в приватний. Мої діти, син і
В німецькому Гайдельбергу я зустріла одну жінку з України, їй зараз трохи за 60, ми познайомилися з Лізою. Вона свого часу вивчила німецьку і поїхала працювати в будинку для людей похилого віку, а їй самій на той час було 52 роки. На їжу у жінки витрачалося не більше 200 євро, а на решту витрачатися і не доводилося. Вона показала мені свою роботу
життєві історії 0
В німецькому Гайдельбергу, куди я виїхали поки що з дітками й мамою,  я зустріла одну жінку з України, їй зараз трохи за 60, ми познайомилися з Лізою. Вона
Мені недавно виповнилося 32 роки. Я працювала в бібліотеці і мала мрію – розбагатіти і нічого більше не робити. Якось я сиділа на роботі і сумно гортала свої запити у листуванні в одній із соціальних мереж. Один лист привернув мою увагу не на жарт. Мені писала жінка і ламаною англійською розповідала, що вона моя тітка з далекої Америки
життєві історії 0
Мені недавно виповнилося 32 роки. Я працювала в бібліотеці і мала справжню мрію – розбагатіти і нічого більше не робити. Якось я сиділа на роботі і сумно гортала

You cannot copy content of this page