життєві історії
Ти, дитино, не журись, ще знайдеш своє щастя. Живіт у тебе ж не росте? Інша річ моя Юлечка. Вона ж з дня на день мені онука подарує. Не
Їдь з дитиною до столиці і мовчи. Не чоловіча це справа, з дитям тягатися. Ти мама, така твоя доля. А то ще договоришся і покине тебе мій Павлик.
У мене є двоюрідна племінниця Ліза, дівчина гарна, але не дуже до роботи. Під час навчання в університеті зустрічалася з молодими людьми, але тільки справа доходила до спільного
У мене один син Женя. Кілька років тому він одружився та намагалися вони жити окремо. Винаймали з дружиною квартиру, а ми з чоловіком жили для себе. Молоді нас
Мені 25 років. Моє перше кохання. Роман, був гарним високим і статним хлопцем. Дівчата постійно задивлялися на нього. Але він нікого, крім мене, не бачив. Але не про
У мене двоє дітей – шестирічна донька від першого шлюбу та трирічний син від другого. Я виховую їх сама, але при цьому на сина плачу аліменти. Чому так
У це Карпатське куротне селище Оля приїхала на заробітки. Не сама, а з майбутнім чоловіком. Богдан був шабашником, зі своєю бригадою він їздив селами і містами. Десь будував,
Моя дочка цього року закінчує навчання у школі. Попереду іспити, випускний та всі інші принади шляху у доросле життя. Я вже багато років голова батьківського комітету в класі.
Того дня багатий власник міського супермаркету вирішив зробити добру справу – запросив до свого магазину дітей-сиріт із місцевого дитбудинку. Коли дітлахів привезли до крамниці, благодійник сказав: – Діти,
Бабуся моєї знайомої Людмили жила в місті Харкові, у двокімнатній квартирі. Чоловік уже не було і вона жила сама. В цей час її улюблений син одружився, і в