життєві історії
– …Мені так шкода Іринку! Уявляєш, до весілля все було готово вже, все замовлено. І тут такий облом! На ній лиця не було, що там говорити… – Ага,
– …О пів на п’яту ранку дитина заплакала, він прихворів зараз, – розповідає тридцятирічна Ксенія. – Я підскочила, дивлюся – чоловіка немає! Взагалі у квартирі немає, уявляєш? Ні
Дуже багато сімей зараз складаються тільки з мами і їх дітей. Коли сім’ї розпадаються, а діти залишаються з мамами (в основному). І буває, що жінці дуже важко влаштувати
Знайома недавно з роботи звільнилася. Причина, за її словами, цілком зрозуміла і прозаїчна: мало платять. Ну та, якщо віддаєшся роботі без залишку, а твоя праця залишається недооціненою, то
Оля сиділа у відділі поліції і чекала коли приїде її батько. Поліцейський зрідка з жалем дивився на неї, треба ж рідна мати в поліцію здала і в крадіжці
Підстав немає, але я дуже переживаю, що “прилетить бумеранг” або чоловік піде до колишньої дружини. Андрій говорить, що я даремно переживаю і накручую себе… Коли я познайомилася з
Бабуся Галина прошепотіла мені, тримаючи мене за руку: “Візьми!..” Що мені було робити, це ж моя спадщина. Я вчилася вже в університеті, коли прийшов лист від батьків (мобільних
– Я буду доброю свекрухою – з онуками буду гратися, подарунки дарувати найкращі, всім забезпечу. Може і квартиру куплю молодим, якщо треба буде… За однієї умови: якщо невістка
– …А мені Кирила шкода! Буде тепер аліменти платити вісімнадцять років, це ж так довго. Зарплата у нього хороша, треба ж так влипнути! За столиком в невеликому кафе
Моя мама – зозуля. Вона свого часу покинула брата на бабусю, бо нас двох, на її думку, було складно виховувати. Тато послухався маму, він був безхарактерним. Нашим життям