Головна

життєві історії

З чоловіком ми завжди вели активне, насичене життя, але при цьому мріяли про дитину, так що коли я завагітніла в нашій родині було справжнє свято – ми з Миколою будували дуже райдужні плани. Я уявляла, як моє рожевощоке диво сопе в ліжечку, а я, як мадонна, схиляюся над ним. Та дійсність трохи скоригувала наші очікування
життєві історії 0
З чоловіком ми завжди вели активне, насичене життя, але при цьому мріяли про дитину, так що коли я завагітніла в нашій родині було справжнє свято – ми з
Мама постаріла, хвору я взяла її до себе і тут тільки я дізналася про це, син старший випадково проговорився. Молодшого потім я сама поставила перед таким питанням. До неї я відносилась добре, хоча вона мене не те, що донькою, навіть по імені ні разу не назвала. У мене було ім’я «вона» 
життєві історії 0
У мене приблизно така ж історія, де бабуся налаштовує онука проти матері, а може гірше. Мама мене дворічну залишила тіткам, і я росла нікому не потрібна. У 12
Коли Ліза була маленька, від них з мамою пішов тато. Мама ночами плакала на кухні. Їй було душе шкода маму. Але вона і за татом сумувала
життєві історії 0
Коли Ліза була маленька, від них з мамою пішов тато. Ну, тобто від Лізи — тато, а від мами — чоловік. Мама ночами плакала на кухні. Ліза чула
— Що це ти, мамо, завела собі кoханця і не просто кoханця, а ще й злoдія. І не стидно в твої роки шури-мури крутити? Він же хоче обкрутити тебе і видуpити хату і гроші, які ти складала!
життєві історії 0
“Знову Іван приїхав до мами, адже велосипед на подвір’ї стоїть. Він не так просто сюди приїжджає. Йому хата наша потрібна. Зараз його вижену, ще й матір провчу», —
Вона згадала все до останньої хвилини: вона йшла вулицею, на руках у неї був маленький вузлик, з якого доносився плач дитини. І ось вона дійшла до пункту призначення. До великої білої будівлі, де було написано: «Дитбудинок». Вона поклала дитину на порозі.
життєві історії 0
Слухала тишу. А що вона їй скаже корисного, що скаже тиші? Всі й так бачили її сльози, навіть тиша відчула присмак гіркоти. Вона плакала, захлиналася сльозами… Вона задумалась
,,Через 3 роки я можу вигнати тебе з дому” – лист мами до дочкию. Цей лист – особиста точка зору конкретної мами, хоча вона на диво близька кожному з нас
життєві історії 0
Нам батькам так природно опікати своїх дітей, оберігати від складнощів, мовляв, ще встигнуть з ними зіштовхнутися. Тому часто ми не хочемо лякати їх завчасно «принадами» реальності. Але насправді
Хлопці випили. Наталка, як і раніше, була неприступною, то здалося їм, що це невірно, несправедливо. Викликали Наталку на двір. Скористалися тим, що увесь двір гуляв на проводах. Дівчина довірливо пішла з хлопцями до гаражу, що знаходився у дворі та належав батькам Дмитра.
життєві історії 0
Дмитро, Тарас та Наталка змалку жили в одному будинку. Як-то кажуть «ще у пісочниці» гралися разом. Дмитро та Тарас вчилися в одній школі та в одному класі, товаришували,
Стали готуватися до весілля – вибрали ресторан, а потім і меню. Замовили у відомого ювеліра оригінальні обручки, в кращій кондитерській – торт. Знайшли кравця, у якого руки ростуть звідти, звідки потрібно. Наречений і наречена в ейфорії, родичі в приємних клопотах, гості розщедрюються на подарунки. Нічого не віщувало того, що це весілля не відбудеться
життєві історії 0
Щороку я чую цю історію від свого батька, в день, коли вони з мамою відзначають дату весілля. А справа була так… Мій тато в 24 роки надумав одружитися
Він наплював на всі наші прожиті роки, не посоромився нашого вісімнадцятирічного сина, – подав на розлучення і поділ майна. Я вже тоді знала, що він зустрічається з дівчиною, яка на п’ятнадцять років молодша за нього. Через пів року після розлучення, вона народила хлопчика
життєві історії 0
Ми з Андрієм поверталися з турбази і вирішили скоротити шлях, звернувши на стару дорогу. Засніжена дорога здавалася безлюдною, до того ж був сильний мороз. За матеріалами Машина у
Того вечора, як зазвичай, Олексій призначив Марині побачення в їх улюбленому місці. Вони прогулювалися по набережній, коли їх зупинила якась жінка і раптом, ні з того ні з сього, заліпила Олексію ляпас. А потім, крикнувши «мерзотник», кинулася геть. Марина широко відкритими очима дивилася на коханого, насилу міркуючи, що відбувається
життєві історії 0
Вона шукала його всюди. З надією заглядала в незнайомі обличчя на вулиці, гортаючи свою сторінку в інтернеті, переглядаючи проханих і непрошених гостей. Де він? Він, який заповнить сенсом

You cannot copy content of this page