Головна

життєві історії

Я три роки зустрічаюся з хлопцем, дуже його кохаю. А ось не розумію тепер, коли ми стали жити разом: це він такий економний і це добре для майбутньої родини, чи цей чоловік  – неймовірний скупердяй і скнара?Ми обоє працюємо, я витрачаю свої гроші більше на домашні всякі потреби: то хочеться купити новий столик або нове покривало, чайничок чи ще там щось. Завжди відкладаю певну суму на ось на такі витрати для комфорту і душі. Коли півроку тому ми заговорили про весілля, все – Вітю стало не впізнати! Він не купує додому нічогісінько, а коли чогось немає, запитує: “А ти чому це не купила?” Буквально позавчора провела експеремент
життєві історії 0
Я три роки зустрічаюся з хлопцем, дуже його кохаю. А ось не розумію тепер, коли ми стали жити разом: це він такий економний і це добре для майбутньої
Через два дні після святкування дня народження мого похресника, пролунав дзвінок від куми. Я чесно не була до цього готова. А ще більше, не очікувала такого від власної доньки. З того часу ми не спілкуємось з кумою. Мені так соромно за Єву. Я просто замучилась. Мені прикро, що я пишу такі речі про власну доньку, але це правда
життєві історії 0
Мені 34 роки. Заміжня. У нас з Максимом двоє дітей. Старша дочка Єва – 12 років, і молодший син Остап – 2 роки. В загальному моя проблема полягає
Я приїхала до мами з двома донечками, одній три роки, а старшій 13 років. З мамою також живуть мій племінник і його дівчина Юля. Вона приїхала з якогось глухого куточка. Юля вже була з дитиною і чекала дитинку і від племінника Міші. Гостювали ми не довго. Повернулися додому, а приблизно через місяць мама подзвонила мені і сказала,  що у неї в день нашого від’їзду з гаманця зникло 25 тисяч гривень – дві зарплати, які вона зняла з банкомату. Через якийсь час мені зателефонувала сестра і повідомила таку новину, що вона мене навіть не здивувала. Юля ця прописалася в наш рідний дім, прописала туди обох дітей! Потім вони з Мишком розписалася і зараз Юля наполягає, щоб мій племінник удочерив її старшу дочку. Але тут – маленька заковика:
життєві історії 0
Поїхала я в гості до мами, з якою ще живе мій племінник. Мій племінник, у свою чергу, привів до мами жити одну дівчину, Юлю. Вона приїхала з якогось
Дочка поїхала на заробітки у Францію, обіцяла нам допомогти з виплатою кредиту на квартиру, яку ми заради неї взяли. А тепер кинула нас, знати не хоче, грошей не висилає, зв’язалася там з якимось фразцузиком, навіть роботу в готелі лишила, а пішла до нього в пекарню. Ми дізналися, що у нас є онук!
життєві історії 0
Дочка поїхала на заробітки у Францію, обіцяла нам допомогти з виплатою кредиту на квартиру, яку ми заради неї взяли. А тепер кинула нас, знати не хоче, грошей не
Марічка росла в чудовій сім’ї. Як мати, так і батько її любили і леліяли. Друзі Івана навіть сміялися з нього, що той, як баба, з дочкою возиться, і купати допомагає, і пеленати вміє. – Ти чоловік чи тряпка? – говорили йому. А той відповідав єдиною фразою: “Я щасливий, що маю змогу це робити”. Навіть на такі фрази як: “Щось геть на тебе Марічка не схожа”, він не реагував
життєві історії 0
Марічка росла в чудовій сім’ї. Як мати, так і батько її любили і леліяли. Друзі Івана навіть сміялися з нього, що той, як баба, з дочкою возиться, і
Я ніколи не забуду той день. Ми з Петром стоїмо біля хати, а вулицею їде шикарна біла автівка. У Іллі була машина, але не така дорога. Ми були такі горді за дітей. – Здрастє, – сказала до нас з Петром наша невістка. І це, щоб ви розуміли, через пів року перебування у столиці. Боюсь подумати, що ж буде далі. Я вирішила промовчати, але ж мого старого то не зупинити
життєві історії 0
Я все своє життя прожила у неймовірно красивому селі на Заході України. З чоловіком виховали трьох діточок. Все, що потрібно дітям дали, вони всі впевнено стоять на ногах.
Зараз я не розділяю рідного онука і сина невістки від першого шлюбу. Між хлопчиками різниця всього два роки. Я обом купую одяг, іграшки, подарунки на свята і дні народження, смаколики і гостинці. Але все, що я витрачаю на невістчиного сина, я записую, рахую, зберігаю і складаю. Я хочу мати забезпечену старість, тому зараз, поки ще працюю, не скуплюся
життєві історії 0
Зараз я не розділяю рідного онука і сина невістки від першого шлюбу. Між хлопчиками різниця всього два роки. Я обом купую одяг, іграшки, подарунки на свята і дні
Як би Галина Петрівна не ховалася за веселою вдачею, я все рівно розуміла, щось тут не те. Цього року я вперше святкувала Різдво зі свекрухою. Ми довго сиділи за столом, а потім разом на кухні перемивали та витирали посуд. Якось слово за словом, і Галина Петрівна вилила мені свою душу
життєві історії 0
Якби Галина Петрівна не ховалася за веселою вдачею, я все рівно розуміла, щось тут не те. Свекруха моя була дуже гарною та веселою людиною, але я бачила, що
Після появи в будинку Ольги та Максима довгоочікуваного, хоча й не рідного хлопчика, їх світ ніби змінився, але тривало це не довго. Батько часто бував  на роботі, тому на виховання сина не було часу, а у мами, як би вона того не хотіла, материнська любов так і не проявилася. Пишу цю історію, а сльози так і хлинуть. Чому доля так несправедлива?
життєві історії 0
Після появи в будинку Ольги та Максима довгоочікуваного, хоча й не рідного хлопчика, їх світ ніби змінився, але тривало це не довго. Батько часто бував  на роботі, тому
– Оленко, ну ти хоч живеш уже з кимось? Хоч зустрічаєшся з ким-небудь? Коли ми вже твоїх малят поняньчимо, а не тільки Іванкових? Що? Сама досі? Все кар’єру будуєш? А заміж коли ж? – хоч не їдь до батьків у село! Мама як збере сусідок чи родичів, і починається одне й те саме щоразу. Так, я купила квартиру в Києві, сама на неї заробила. Так, літаю на відпочинок і в командировки за кордон. Так, з особистим життям не складається
життєві історії 0
– Оленко, ну ти хоч живеш уже з кимось? Хоч зустрічаєшся з ким-небудь? Коли ми вже твоїх малят поняньчимо, а не тільки Іванкових? Що? Сама досі? Все кар’єру

You cannot copy content of this page