– Колишнього чоловіка бачила востаннє, коли він пішов в магазин, – зі сміхом розповідає Ксенія. – Втік, ледь я тільки заїкнулася, що у нас, здається, буде друга дитина! Навіть підтвердження не дочекався!
Тридцятирічна Ксенія – сама виховує двох дівчаток. – Колишнього чоловіка бачила востаннє, коли він пішов в магазин, – зі сміхом розповідає Ксенія. – Втік, ледь я тільки заїкнулася,
Василь працював далекобійником, і просив, щоб дівчина не нав’язувалась дзвінками, адже він за кермом. – Я коли буду мати змогу, сам перетелефоную. Їхні зустрічі тривали більше одного року, поки Олена не похвалилася коханому, що носить під серцем дитя
Осінній день був неймовірно теплий. Так і хотілося гуляти в парку, робити з золотавим листям фотографії та просто насолоджуватись життям. Олені було вже за тридцять. Батьки Часто говорили
Я жила, і старалась не згадувати про дружину Віктора, поки одного дня, вона не написала міні в соціальній мережі. Віка наполягла на зустрічі, і я погодилась. Я надіялась, що вона розставить всі крапки над “і” і ми з Віктором нарешті будемо разом. Та Віка виявилась не тою, кого я уявляла
Я лише через три місяці після нашого з Віктором знайомства дізналась, що у нього є дружина. Це було дуже пізно, адже на той час я була закохана в
– А я йому відразу сказала: якщо поїдеш на цей копоратив з ночівлею, додому можеш не повертатися! – розповідає тридцятирічна Лідія. – Я цих колективних загулів не розумію і не сприймаю! Чоловік вішав мені локшину, звичайно, що він там буде робочі питання вирішувати, контакт з колективом встановлювати… Але не на ту напав! Робочі питання потрібно вирішувати в офісі, а не знати де. А ночувати вдома і крапка!
– …А я йому відразу сказала: якщо поїдеш на цей копоратив з ночівлею, додому можеш не повертатися! – розповідає тридцятирічна Лідія. – Я цих колективних загулів не розумію
– Христино, забери мене звідси. Я так більше не можу. Жити не дає. Пенсію забрала. Дитина незрозуміло де у неї. Я хочу спокою! Все життя на вас працювала, забери мене! – говорила бабуся. – Я щось придумаю, – відповіла дівчина і закінчила розмову. Включила комп’ютер і почала шукати «будинки для літніх людей, відгуки», Христина почала вивчати інформацію
– Привіт. Що трапилося? – Христино, забери мене звідси. Я так більше не можу. – Що вона знову накоїла? – Христина видихнула в трубку. – Жити не дає.
– Подруга у мене була – Ілонка. Красива. Чоловіки постійно за нею ходили. А вона перед ними хвостом крутила. Все когось особливого чекала. Але це очікування не завадило їй двома дітьми від різних батьків. А виховав дітвору зовсім інший чоловік. За якого Ілона заміж вийшла, щоб хоч хтось нормальний поруч з дітьми був – розповідає подруга Маргарита
– Подруга у мене була – Ілонка. Красива. Чоловіки стадами за нею ходили. А вона перед одним хвостом покрутить, від другого морду верне. Все когось особливого чекала. Але
У мене ніколи не було непорозумінь з батьками. Я у них єдина дитина, і після весілля всі погодилися, що жити нам краще разом, адже мій чоловік з іншого міста. Спочатку все було добре. З народженням донечки і виходом моєй мами не пенсію все змінилося. Моя матуся стала нестерпною. А ввечері вони з батьком перемивають кістки батькам чоловіка. Ось, мовляв, добре їм, спровадили сина до чужих людей і живуть собі спокійно! Його батьки дали нам гроші на машину
У мене ніколи не було сварок з батьками. Я єдина дитина у них, і після весілля всі погодилися, що жити нам краще разом, адже мій чоловік з іншого
У 17 років я поставила собі ціль знайти рідного батька, він живе з сім’єю в іншому місті, і в 27 років я це зробила. Заявила про себе його синам, своїм братам, і безцеремонно втрутилася в їх життя з девізом: «Я теж маю право мати батька!» Ми родичаємося. Зараз мені 37 років. Я живу цивільним шлюбом з чоловіком, на 7 років старшим за мене. І ось на мою голову випливає його доросла дочка
У 17 років я поставила собі ціль знайти рідного батька, він живе з сім’єю в іншому місті, і в 27 років я це зробила. Заявила про себе його
Чому так не справедливо і ми не потрібні синові? Син уже давно живе окремо від нас в місті, а ми з чоловіком і його батьками – в невеличкому районному центрі, у Летичеві. Відстань між нами – всього 100 кілометрів, але сина і його сім’ю, онуків ми бачимо рідко, бо невістка так вирішила! Вони живуть з її мамою, накопичують на свою квартиру. Умови у нас невістці не підходять, хоча у нас і вода, і баня, всі зручності у дворі, правда. Є город в 10 соток, на якому ми вирощуємо все не тільки для себе, а і для них, забезпечуємо їх і сваху свіжими домашніми овочами-фруктами
Чому так не справедливо і ми не потрібні синові? Син уже давно живе окремо від нас в місті, а ми з чоловіком і його батьками – в невеличкому
Я живу у Європі, Маю дві вищі освіти – технічну та економічну. Знаю досконало англійську мову, працюю комерційним перекладачем. Маю сім’ю – чоловіка і трьох діточок. Мої батьки і сестра живуть в Україні, на Київщині, і бачимося ми не часто. І ось мама заявила мені, що мій чоловік краще підійшов би моїй сестрі, що це вона заслуговує на влаштоване життя. А сестра якраз розлучилася
Я живу у Європі, Маю дві вищі освіти – технічну та економічну. Знаю досконало англійську мову, працюю комерційним перекладачем. Маю сім’ю – чоловіка і трьох діточок. Мої батьки

You cannot copy content of this page