Головна

життєві історії

– Не можу так, – тремтячим голосом сказав він. – Це свята земля батьків! Покладіть її мені на голову, а прямо в руки – не смію! Сини підхопили батька під лікті, а він нагнув голову. Дідусь схвильовано й урочисто поклав на неї мішечок, старий плакав, і сльози, як дощинки, падали на підлогу. Капнули сльози і з очей мого діда.
життєві історії 0
У нашому місті мого дідуся знали всі, він був соборним протоієреєм. Тому коли він зібрався на прощу в Єрусалим, то про таку подію тлумачили мало не в кожному
Надія ходила до церкви. Просила Бога, аби забрав це дитя до себе. Купляла свічки і ставила їх за те, аби Господь зіслав їй ліпше хвoробу, cмeрть, аніж вона мала наpoдити цю дитину. Але… Немовля з’явилося на світ живим. Це була дівчинка
життєві історії 0
Надію я зустріла в одній з лікарень. Забігла провідати давню подругу. І, як буває, серед незнайомих людей, розговорилися. Поміж бесідами про погоду, політику, високі ціни і низькі зарплати,
Теща відразу зрозуміла, що у мене хтось з’явився. Вона поділилася цими думками з моєю дружиною, але та лише розреготалася: «Та кому він такий потрібен?» Такий? Адже вона сама зробила мене «таким»
життєві історії 0
Я був підкаблучником. Моє слово в родині нічого не значило. Мої діти мене ні в що не ставили. У мене не було своїх грошей: всю зарплату я віддавав
Дівчина в метро в одній руці тримала книжку, а іншою спиралася на палицю. В Ольги пішли по тілу мурашки, серце страшенно закалаталося. Та вона ж, ця молода жінка, копія Василь! Тоді, багато років тому, Василь дуже хотів сина, а Ольга народила кульгаву недоношену дівчинку. Тому і вчинила як вчинила. І ось… 
життєві історії 0
Дівчина в метро в одній руці тримала книжку, в яку дивилися очима в густому обрамленні вій, а іншою рукою спиралася на палицю. Ольга не могла відвести погляд від
Я відчув, що починаю панікувати. Тим більше, що на подушці сина лежав білий конверт. Так, як в найcтрaшніших снах… На ньому було написано: «Для тата». Тремтячими руками я відкрив його. І мало не знепритомнів від написаного
життєві історії 0
Зазирнувши в кімнату сина, батько відразу відчув недобре. Щось тут не так! Кімната була дуже чистою. Навіть постіль була заправлена. Батько відчув, що починає панікувати. Тим більше, що
– Мамо, не смій… Я не буду нічого слухати і тобі не раджу. А дитину Галя чекає від мене. Тож днями ми розпишемося, а пізніше й одружимось. В Олени відібрало мову. Ось тобі і Галочка. Закрутила синові голову, а тепер ще й невідомо, чиє дитя хоче Віталику підсунути
життєві історії 0
Двадцять один рік Олена не знімала чорної хустини. Відколи зaгuнув єдиний син: її любов, надія і радість. Світ хитнувся і потьмянів на довгі роки за одну мить. Була
Цілу ніч Таня з Дмитром говорили, сидячи на лавочці біля її паркану. Тем для розмов і спільних інтересів в них виявилося дуже багато. Не те, що з Петром, який весь час говорив, а Таня тільки слухала
життєві історії 0
Ти – справжня подруга Буяла весна. Ніжними пахощами і теплими після суворої зими вечорами вона виманювала молодь гуляти затишними вулицями села. За матеріалами виданняи Наш День Тільки Таня
Вона росла слухняною. У школі відмінницею була, ніколи не ходила по дискотеках. Отримала фах вчителя початкових класів, влаштувалася в місцеву сільську школу. Діти її обожнювали. Та раптом, в сорок років усвідомила, що все – життя проходить, і треба хоча б для себе дитину наpoдити
життєві історії 0
У неї була звичайна сім’я. Мама – лікар, батько -слюсар. Будинок теплий від печі, затишно, чисто, на стіні ікона висить, а в кімнатах картини з конячками. Цілий день
Коли я була заміжня то постійно думала, чи зраджує мені мій суджений. Сумніви розвіялися, коли я дeщо знaйшла…
життєві історії 0
Коли я була заміжня то постійно думала, чи зраджує мені мій суджений. Сумніви розвіялися, коли я дещо знайшла… Дуже довго я думала, як саме мені дізнатися напевно, зраджує
Уявляєш, у нього вже 10 років коханка є! Одна і та ж, а я навіть нічого і не підозрювала. 10 років! Він так просив сина, що я здалася. А в цей час у нього ця Танька була. І що він у ній знайшов? Старша нас на три роки, а ще вона наpoдила моєму чоловікові дочку, якій вже 4 роки
життєві історії 0
З Наталкою ми познайомилися на дитячому майданчику років зо три тому, коли разом гуляли зі своїми молодшими дітьми. Мені здавалося, що у них зразкова сім’я. За матеріалами Виявилося,

You cannot copy content of this page