Ірина не знаходила собі місця: сестра не відповідала на дзвінки і не реагувала на повідомлення. Зібравшись з духом, вона поїхала до Наталі додому. Там вона застала сестру в компанії змарнілого і постарілого Валери. – Забирайся! Через тебе я втратила 7 років свого щастя! Ти хоч розумієш, що тоді накоїла? Як лише в голову могла прийти така ідея?
Ірина йшла по тротуару, не звертаючи уваги на миготящі автомобілі. Вона пропускала повз вуха пропозиції “підвезти таку милу дівчину”. Так, вчинок Ірини був негарним. Злим, безчесним і, сказати
Якби ж вона так не хотіла привітати маму саме в цей день, вона б ніколи не сіла в машину до незнайомця!Темно було, вона не запам’ятала обличчя. Він її десь виштовхнув потім під лісосмугу, що тягнулася вздовж траси, без грошей і документів.  Зіна так додому й не потрапила. Вона ще не уявляла, що її чекало попереду
Якби ж вона так не хотіла привітати маму саме в цей день, вона б ніколи не сіла в машину до незнайомця!Темно було, вона не запам’ятала обличчя. Він її
– Нам, діти, нічого на голову не впало. Самі всього з чоловіком добивалися. Три роки в Голландії разом трудилися на заробітках, в той час, як діти з бабусею та дідусем жили. Тому і ви не думайте, що так все легко в житті вдається. Працюйте, заробіть, а потім купуйте, що захочете. – Ось така була відповідь, коли я намікнула про квартиру
Ми з чоловіком живемо, як кажуть в нас на батьківщині, на віру, але головне, що любимо одне одного, а там час покаже. В Артема досить багаті батьки, і
– Мамо Маринко, я до тебе хочу! – Василько простягнув до Марини рученята. – Я хочу з татом кораблики майструвати, а мама кричить на мене і не грається зі мною. Тані й Богдану всього по 19-ть було, коли в них «вийшов» Василько. Народили і поїхали на заробітки в далеку Францію
– Мамо Маринко, я до тебе хочу! – Василько простягнув до Марини рученята. – Я хочу з татом кораблики майструвати, а мама кричить на мене і не грається
Всі пророкували Максиму й Ірині швидке весілля, але Ірина несподівано вийшла заміж. Її обранцем став племінник матері її подруги, багатий початківець-дипломат, і щоб поїхати на службу за кордон, йому потрібно було скоріше одружутися. А Макс став відомим ловеласом, і доля звела нас
Всі пророкували Максиму й Ірині швидке весілля, але Ірина несподівано вийшла заміж. Її обранцем став племінник матері її подруги, багатий початківець-дипломат, і щоб поїхати на службу за кордон,
– Ти хочеш стати білою та пухнастою, чистесенькою? Не вийде. Як була дівчиною на всіх, так нею і залишишся. Не відмиєшся. Краще буде, якщо ти підеш з мого шляху, а інакше Олексій дізнається, хто ти насправді! – сказала мені сестра
– Ти хочеш стати білою та пухнастою, чистесенькою? Не вийде. Як була дівчиною на всіх, так нею і залишишся. Не відмиєшся. Краще буде, якщо ти підеш з мого
Віталік заїхав о шостій вечора, як домовлялися. Василина одягла улюблену червону сукню в білі ромашки. Волосся заплела у модну гульку. По виразу обличчя хлопця вона зрозуміла, що її старання не залишилися непоміченими. В домі іменинниці не було багато гостей, але всі вони очей не зводили з майбутньої невістки
Цю історію мені розповіла моя найкраща подруга, яку звати Надія Миколаївна. Вона дуже хороша і розумна жінка, але розмова зараз не про неї, а про історію кохання двох
Ну треба ж  – подобається йому так ходити. Щось мені не дуже віриться в це… Не розуміє він, скоріше за все. Ну хіба це нормально – все літо голяка пробігав! Сусіди вже навіть їм говорили, поглядали косо. На роботі Світлана – сумлінний працівник, перший претендент на місце завідуючої дитсадка
Ну треба ж  – подобається йому так ходити. Щось мені не дуже віриться в це… Не розуміє він, скоріше за все. Ну хіба це нормально – все літо
– Ні, я не можу собі такого дозволити! Що люди скажуть? Мене ж в “зубах” до кінця життя носити за такий поступок будуть, – не виходило з голови Галини. Жінка завжди привертала увагу чоловіків, та що казати, навіть жінки дивилися на неї з заздрістю, а тепер тай взагалі заклюють
– Ні, я не можу собі такого дозволити! Що люди скажуть? Мене ж в “зубах” до кінця життя носити за такий поступок будуть, – не виходило з голови
– Леська, ти на себе в дзеркало то подивися! Ти не на жінку схожа, а на замучену бабку. Ти мені ще дякую повинна сказати, що я тобі стільки років віддав. Ти ніхто. Тепер ти ніколи не будеш щаслива! А я ось буду! Повір мені! Моя Маруся красуня і зможе мене зробити щасливим! – з посмішкою кинув батько
– Леська, ти на себе в дзеркало то подивися! Ти не на жінку схожа, а на замучену бабку. – Та ти на себе подивися! На кого ти стала

You cannot copy content of this page