Головна

життєві історії

Це було найбільш важке прощання. Зі всіх сусідніх сіл зійшлись люди, щоб провести Павлика в останню путь. – Це ж треба було, мама, можна сказати, власними вчинками дитя до такого довела, а могли жити собі щасливо, – бурмотіли бабусі. Марічка також від матері чула про їхню ситуацію, але таки не наважилась піти до них в той день. Велика образа таїлася на її серці
життєві історії 0
Це було найбільш важке прощання. Зі всіх сусідніх сіл зійшлись люди, щоб провести Павлика в останню путь. – Це ж треба було, мама, можна сказати, власними вчинками дитя
В церкві в той час хрестили хлопчика. В одну мить він дзвінко заплакав, а в Орисі враз виступили сльози. – Старі люди казали, якщо дитина при хрещенні плаче, то дяком буде, – сказала вона до чоловіка, який заметушився біля маляти. – Дай Бог, головне, щоб здоровенький ріс. В храмі священик раз у раз молився і повторював його ім’я – Святослав. – Цікаво, а хто ж б’ється під моїм серцем? – думала в той час дівчина
життєві історії 0
В церкві в той час хрестили хлопчика. В одну мить він дзвінко заплакав, а в Орисі враз виступили сльози. – Старі люди казали, якщо дитина при хрещенні плаче,
В той час, коли ми з Антоном займаємось вихованням дітей, а саме, ставимо в кут, так, деколи і на гречку, щоб вони зрозуміли, що не праві, моя свекруха захищає їх і називає нас поганими батьками. Каже, що так тепер ніхто не робить. Та в мене своя думка. Мене в дитинстві також такими методами виховували, і нічого, нормальною людиною виросла
життєві історії 0
В той час, коли ми з Антоном займаємось вихованням дітей, а саме, ставимо в кут, так, деколи і на гречку, щоб вони зрозуміли, що не праві, моя свекруха
Коли я йшла з магазину, випадково мені на очі попався той самий наш вечірній “гість”. Набравшись сміливості, я вирішила поговорити з цією людиною, розмова не клеїлася, Ігор (так звали чоловіка) твердив, що якщо у мого чоловіка є совість, то він сам все розповість. Я не здалася і свого добилася, Ігор таки розповів мені всю правду
життєві історії 0
На момент початку тих подій ми з колишнім чоловіком були в шлюбі вже 10 років. Вся ця історія почалася з приходу в наш дім незнайомого чоловіка. Одного разу
Того дня Оксана повернулася швидше з роботи. Розболілася голова, і Лідія Петрівна підмінила її на останньому уроці. Пройшовши в коридор вона здивувалася: – Роксолана? Чому вона тут? У неї ж уроки? – В ту ж мить вона відчула щось не добре. Відкривши двері спальні, жінка мало не знепритомніла
життєві історії 0
Іван та Оксана познайомилися на першому курсі університету. Молоді люди одразу ж зрозуміли, що створені один для одного. Іван був романтичною натурою. Любив робити різні сюрпризи для коханої.
– І правильно зробила, що відмовилася готувати в перший же день! – підтримала Анну найкраща подруга. – Бач, який! Придумай там, каже, чого-небудь на швидку руку та вже таки! Готувати на чужій кухні, то ще задоволення, навіть для суперповара. А для тебе – тим більше… Мені ще бабуся на цей рахунок говорила – поки не одружиться, не годуй, мовляв, ще встигнеш!
життєві історії 0
– Загалом, знайомі ми з Кирилом вже півроку, зустрічаємося чотири місяці, – розповідає тридцятирічна Анна. – Останнім часом з чоловіками мені не щастило. Ну тому що з тих,
– З Тетяною Михайлівною, я познайомилася ще за довго до нашої з Сашею весілля. Не можу сказати, що все з самого початку було погано. Навіть навпаки, вона була дуже доброю, ми з нею часто зідзвонювалися і довго розмовляли. Я раділа тому, що у мене буде така свекруха. Перший час після весілля теж було непогано, але яу тільки ми почали ремонт в квартирі Сашиній бабусі, де нам дозволила пожити свекруха. Вона заявила, що раз ця квартира фактично належить їй, значить і робити там ми повинні все так, як хоче вона
життєві історії 0
Досить банальна ситуація сталася в родині Олі і Саші. У дружини не склалися стосунки з мамою чоловіка. А Саша, як не дивно, на сторону коханої жінки не встав,
Віка завжди була правильною. Її так виховували. У школі вона дружила тільки з відмінницями. В інститут поступила на бюджет, і вибрала універсальну спеціальність – менеджмент. Навчалася добре, щоб отримувати підвищену стипендію. На хлопців Віка особливо не звертала увагу, так як мама вчила її завжди поводитися гідно та вибирати перспективного нареченого. Мама Віки знала, що радить!
життєві історії 0
Віка завжди була практичною. Її так виховували. У школі вона дружила тільки з відмінницями. В інститут поступила на бюджет, і вибрала універсальну спеціальність – менеджмент. Навчалася добре, щоб
Бабуся довго мене умовляла, говорила, що мама не повинна бути одна. Але я не хотіла нічого слухати і мама більше дядька Павла не запрошувала до нас в гості. Але тепер я розумію, що ще якийсь час вона з ним зустрічалася. Я вже подорослішала і знала, що батько не повернеться, але все одно не хотіла, щоб мама вийшла заміж. Як же я помилялася
життєві історії 0
Мені було шість років, коли мама, дізнавшись про те, що батько її зрадив, подала на розлучення. Я пам’ятаю, як він просив вибачення, казав, що це було помилкою, але
Мій новий “таточко” кардинально поміняв маму. Вона стала абсолютно чужою мені людиною, виганяє мене з квартири, забороняє мені приводити хлопця, постійні гуляння ввечері. А ще, почалися розмови на тему поділу майна, якщо раптом її не стане – між мною і ним, чоловіком який не дав їй нічого крім фінансових проблем. Я то можу і з’їхати, але боюсь, що без мене мама наробить дурниць. Я не знаю чого очікувати від такого її кавалера
життєві історії 0
Мені 27 років, працюю в будівельній фірмі помічником директора, вчуся заочно в університеті. Мене виховувала мама без батька (я його не бачила ніколи). Скажу чесно, була важкою дитиною

You cannot copy content of this page