життєві історії
Для мого чоловіка це вже другий шлюб. У Андрія від попереднього є хлопчик 6 років, а мати його, навіть не знаю як сказати… не дуже хороша жінка та
Ми завжди були небагаті. Жили в селі і зараз живемо. Все життя працювали, не покладаючи рук. Працювали в радгоспі і своє підсобне господарство мали. Тримали всяку скотину і
Думаю, що багато з нас, особливо, коли наступає старість, розуміє, що міг би прожити своє життя краще, але нічого вже змінити не можливо. Так і у мене, нічого,
Для мене це неймовірно болюча історія. У першому шлюбі я і чоловік були досить молоді, тому про діточок ми й не думали. Коли виходила заміж вдруге, було вже
Рома був найгарнішим, найвеселішим, найрозумнішим у нашому класі, за ним упадали всі дівчата, а я любила його з 12 років на відстані, тихенько. Адже я була «сірою мишкою»,
Вийшла Зіна заміж по любові. Народила сина. Почалося звичайне сімейне життя: траплялися сварки і скандали, бувало, ходили під ручку щасливі. Вона його любила, а Дмитро все ніяк не
Хотіла б послухати поради людей, які самі пройшли через це. Мені 22 роки, моєму нареченому 28. Зустрічаємося трохи більше року. Він працює, я практикантка. Живемо ми в мусульманській
Я просто не розумію, що мені робити далі. Моїй доньці скоро 18 років і після повноліття боюся її зовсім втратити. Все почалося після нашого з чоловіком розлучення. Нашій
У нас з Андрієм є 9-ти місячна дитина. Все було б добре, та відколи я наридила, мене не покидаєдумка, що це даремно. Взагалі, дітей я завжди любила і
Я геть не розумію, чому у моєму житті все так. Мені важко пояснити цей момент, що я не хочу бути зі своїм чоловіком і хочу одночасно. Ми разом