fbpx
Я була єдиною дитиною у тата, тож і дім у спадок дістався мені. В той час, коли почалась, роботи нормальної в чоловіка не було, на мою зарплату, касирки в супермаркеті, також не розживешся, ми вирішили переїхати жити в село, щоб хоч якусь господарку тримати і таким чином жити краще
Я була єдиною дитиною у тата, тож і дім у спадок дістався мені. В той час, коли почалась, роботи нормальної в чоловіка не було, на мою зарплату, касирки
Про це я розповіла своїй матері. Вона теж здивувалася такій заяві свого онука, адже завжди захоплювалася тим, який у неї розумний онук. Тоді вона сказала мені, що, можливо, це в нього з’явилися нові друзі з багатих сімей, і це показується їхній вплив на Володю
Нещодавно син заявив нам з чоловіком, що ми повинні йому купити житло, хоча б однокімнатну квартиру, оскільки він повинен жити окремо в такому віці. Нашому синові дев’ятнадцять років,
Мама ніколи не розповідала про мого батька, одного разу, правда, промовилась, що в нього давно вже своя сім’я та діти. І батько знає, що я його син, але на мене йому байдуже. Жили ми дуже бідно, тому коли рідна сестра бабусі, що жила в обласному центрі, запропонувала мені переїхати до них, я ні на секундочку не задумався. З того часу я став єдиним претендентом на їх квартиру, оскільки своїх дітей Боженька їм не дав
Мама ніколи не розповідала про мого батька, одного разу, правда, промовилась, що в нього давно вже своя сім’я та діти. І батько знає, що я його син, але
Ранньою весною ми переїхали до моєї мами на Закарпаття з Київщини, де у нас більше немає дому. Ми з чоловіком обоє працюємо віддалено, дочки закордоном, тому нам у мами підходить місце для життя – краса й тиша. Все почалося через те, що я стала помічати, як чоловік став відмовлятися від того, що мама, бувало, приготує як частування, або запропонує річ яку в неї взяти. А ким будемо в Німеччині?
Ранньою весною ми переїхали до моєї мами на Закарпаття з Київщини, де у нас більше немає дому. Ми з чоловіком обоє працюємо віддалено, дочки закордоном, тому нам у
Моя історія неймовірна, про неочікуване повернення синочка. 20 років тому я пережила те, що не опишеш, втративши сина, Артему було 17. Для мене тоді зупинилося життя. Наснився, такий веселий, радісний і каже мені: «Мамочко, не хвилюйся скоро ми будемо разом». З 24 лютого у нас почалося нове життя: “Подивіться, їх двоє”
20 років тому я пережила те, що не опишеш, втративши сина, Артему було 17, він був золотою дитиною, але так вийшло, що виріс надто безтурботним. Для мене тоді
В наше місто з Херсонщини переїхали колишня дружина чоловіка, бо вона має тут родичів, і виявилося, що вона має права на нашу квартиру! Раніше ми винаймали квартиру, платив за неї чоловік. А перед війною взяли іпотеку на Максима, платимо разом, і мої батьки допомагають
В наше місто з Херсонщини переїхали колишня дружина чоловіка, бо вона має тут родичів, і виявилося, що вона має права на нашу квартиру! Ми більше семи років живемо
Коли Дем’ян вийшов зі своєї кімнати, то навіть не підійшов до мене, і не обійняв. А потім я почула, як Анна наголошувала йому, щоб він погано відносився до бабусі, бо я не приходжу їх бавити
Коли Дем’ян вийшов зі своєї кімнати, то навіть не підійшов до мене, і не обійняв. А потім я почула, як Анна наголошувала йому, щоб він погано відносився до
Мене звуть Анастасія, я розлучена, і з трьома дітками була змушена виїжджати з Київщини за кордон, в Чехію. Чесно кажучи, розчарована. Ми опинилися в таборі для біженців. Одне з перших розчарувань, яке чекало на нас після переїзду – ставлення місцевих жителів. Раніше чехи здавалися мені гостинним народом, але, як виявилося, це лише до туристів. Чехія – це вже не Україна за рівнем життя, звичайно, але ще й не Західна Європа
Мене звуть анастасія, я розлучена, і з трьома дітками була змушена виїжджати з Київщини за кордон, в Чехію. Про еміграцію до Європи я замислювалася задовго до цього, але
Нас у сім’ї п’ятеро і я найстарша. Улянці все було дозволено, вона весь час вважалася маленькою. Коли я вже вийшла заміж і поїхала жити до свекрухи, то відчула, що таке справжня сім’я. І гроші, і дитину забрати на місяць, щоб вона відпочила, поїхала з чоловіком на море чи в Карпати. А тепер ще цікавіше: батьки на Харківщині, забрати їх, крім Уляни, їх до себе ніхто не може
Я виросла в багатодітній сім’ї і не можу сказати, що це була велика та дружня сім’я. Нас у сім’ї п’ятеро і я найстарша, може тому у мене склалося
Мені тридцять сім, я одинока мати, на утриманні у мене дванадцятирічна донечка і не дуже здорова літня мама. Живемо усі разом у обшарпаній маленькій квартирі, яка потребує ремонту, боремося за виживання. Сестра батька з чоловіком тепер живуть у Канаді, живуть дуже добре, працюють, діти-онуки там при них, усі чудово влаштовані. Останнім часом родичі наполегливо звуть мене в гості до Канади. – Ой, та ви не турбуйтеся, ми все сплатимо! І візу, і переліт, і відпустку у Канаді!
Мені тридцять сім, я одинока мати, на утриманні у мне дванадцятирічна донечка і не дуже здорова літня мама. Живемо усі разом у обшарпаній маленькій квартирі, яка потребує ремонту,

You cannot copy content of this page