Головна

життєві історії

Дуже хочу в своє селище біля Маріуполя. Зараз живу з дітьми під Києвом, їм дали півтора року тому хороше безкоштовне житло в новобудові, адже у них троє дітей. квартира велика, у кожного своя кімната, навіть у мене. Але мені не затишно. Я не дома. Ніхто мене не розуміє, адже діти й онуки поруч, вільна Україна навкруг. Але я хочу додому, мій дім цілий. Там мій песик і кицька, коза і кури. І речі. Ви не уявляєте, як багато значать речі. Там чоловік у дворі лежить. На Новий рік вже буду вдома
життєві історії 0
Моя вся родина і мої предки – з приазовських греків. Я народилася і прожила все життя в селищі, недалеко від Маріуполя. Там вийшла заміж, народила двох дітей. Дочка
Після повномасштабного вторгнення ми з чоловіком, облишивши маленький бізнес, переїхали з Харківщини в Київ. Я давно про це  мріяла, але, то кажуть, не було б щастя – нещастя помогло. А в столиці мій благовірний два роки провалявся на дивані – не знаходилася йому бажана, бачте, робота. Готував він, на одній сковороді просто змішуючи усе, що завалялося в холодильнику, і чекаючи, що з цього вийде. Гладити одяг я від нього і не вимагала, але він примудрявся його навіть вивішувати неправильно після прання. Тоді я все вирішила розповісти мамі. Його мамі, моїй свекрусі
життєві історії 0
Після повномасштабного вторгнення ми з чоловіком, облишивши маленький бізнес, переїхали з Харківщини в Київ. Я давно про це  мріяла, але, то кажуть, не було б щастя – нещастя
Мене аж тіпає, хоча пару днів минуло! Слів просто нема! Оце мама називається! Я вам зараз таке розповім – на голову не налазить. Пішла кілька днів тому, отримавши пенсію, в супермаркет недалеко від дому, трохи запасів на свята зробити.  І в мене очі з орбіт мало не вистрибнули – побачила, як двоє моїх онуків сидять на підлозі у проході між стелажами і жують кукурудзяні, яке самі відкрили, а невістка моя дорога ходить з кошиком між вітрин і склада покупки. Срам просто. «Настю, дорогенька, може ти не помітила, але твої дітки сидять на холодній підлозі.» – чітко сказала я
життєві історії 0
Оце дожилася, бачила-бачила, але такого ще не бачила! Днями зі мною сталася історія, від якої Мене аж тіпає, хоча пару днів минуло! Слів просто нема! Оце мама називається!
Чоловік поступово в’янув, поки одного дня зовсім не покинув цей світ. Увечері заснув, а вранці не прокинувся. Я була спустошена нашим нездійсненим планом. Ми все життя важко працювали. Чоловік побудував наш будинок своїми руками. Ми не їздили на відпочинки, тому що на це не вистачало грошей, а дітям хотілося дати освіту, гуртки, хороше, якісне харчування. Я сумувала, але лише до того часу, поки в гості з онучкою не зайшла невістка
життєві історії 0
Я чекала пенсії, тиші та спокою з чоловіком. Я сподівалася, що ми нарешті почнемо насолоджуватися один одним і проведемо разом спокійну кінцівку життя. Але недуга перешкодила нашим  планам
У нашій родині Різдво шанують більше Нового року. І я прийшла розповісти своїй молодій невістці, як треба святкувати, які ми з Оленкою будемо разом готувати страви – адже вона тепер мені за донечку і має органічно влитися в нашу родину. Вона сама з центру України, з-під Києва, але приїхала жити до нас на Франківщину, в квартиру, яку ми подарували сину на закінчення вишу. Прийшла і розповіла все це, з рецептами навіть! Але вона сказала, що вони з Остапом вирішили святкувати з друзями. Я така засмучена, що не знаю, якими словами це описати. Останній шанс – вплинути на сина
життєві історії 0
У нашій родині Різдво шанують більше Нового року. Напевно, вся річ у моїй віруючій бабусі, яка шанувала старі традиції. Вони передавалися з покоління в покоління, їх перейняла моя
Як тільки моя свекруха дізналася, що я готова до Різдва, вона прийшла “в гості”. Я була здивована, тому що Лідія Василівна не часто до нас навідується. Я здогадалася, що їй цікаво, як я все зробила. Вона подивилася на ялинку, але нічого не сказала. Тоді я зробила їй каву і запропонувала печива, яке сама і приготувала. Вона взяла і, здається, їй сподобалося. Зрештою, я була задоволена її візитом. Але того ж дня, тільки ввечері, мені подзвонила молодша сестра Арсена Марта
життєві історії 0
Свекрусі не сподобалось те, як я цього року прикрасила ялинку. Мені довелося стриматися, щоб не сказати вголос, що я про неї думаю. Я страшенно сердита на свою свекруху
Потроху ми зводили наш будиночок, і до двох років в’їхали у нього жити. А потім, звісно, що нам хотілось пожити для себе, як то кажуть. Тому з дітками не спішились, які наші роки. – Ще все встигнемо, – думали ми, адже ще молоді і часу для цього маємо в запасі ще достатньо. Та роки минали
життєві історії 0
Я і мій Олег з одного села. Разом ходили в одну школу, щоправда, Олег старший за мене на чотири роки. Майже всі дитячі і юні роки ми зовсім
Уляна менша від мене, але вже вискочила офіційно заміж – що ж, тепер прислуговуй чоловіку, сама на це підписалася. Я розумніша – живу в цивільному шлюбі, з дітьми не поспішаю. Такі часи неспокійні, які діти??? І ось Уляна всі вуха нам з мамою продзижчала, який у неї чоловік сякий-такий. Пішли ми з мамою побалакати з нею, але Уля мене, щиро кажу, дивує. Олег Улянин, коли повертається з роботи ввечері, зобов’язаний мити посуд, прати свої речі, грати з дитиною. Готувати вона теж не хоче – не панська справа. Мама вирішила, що старі дверцята на кухонних полицях треба поміняти. Мовляв, і скриплять вони давно, та й колір якийсь не такий уже
життєві історії 0
Уляна менша від мене, але вже вискочила офіційно заміж – що ж, тепер прислуговуй чоловіку, сама на це підписалася. Я розумніша – живу в цивільному шлюбі, з дітьми
Напередодні нашого з Дімою весілля свекор сказав мені, що я буду поганою і непокірною дружиною. А все тому, що я перебила його якось за столом у майбутніх свекрів на вечері, щоб відповісти щось своєму нареченому. Сказав, що у мене корона на голові і що чоловік ще згадає його слова. Щоб не виникло конфлікту, я вчинила інакше. Увечері просто підійшла і обняла їх, сказавши що суперечки нам не потрібні і весілля ще попереду. На цьому тоді й порозумілися. На свято з грошима нам допомогли мої батьки, а його просто перестали брати участь у нашому житті, зверталися до нас, тільки тоді, коли це було їм потрібно. На весілля свекри мої до нас не прийшли, подарунка жодного теж не було, з днем весілля привітала лише Дімина мама, написала повідомлення. Коли народилася Марічка, батьки чоловіка раптом відчули, що вони стали бабусею та дідусем. А більше вам нічого не хочеться???
життєві історії 0
Напередодні нашого з Дімою весілля свекор сказав мені, що я буду поганою і непокірною дружиною. А все тому, що я перебила його якось за столом у майбутніх свекрів
Я захотіла і собі таку мікрохвильову піч, та Леся лиш засміялася. – Тобі вона для чого? В тебе ж сім’ї нема! А собі одній догоджати, то можна і на плиті розігріти. Ти б краще для тата пам’ятник замовила, а то вже перед людьми соромно. – А потім Леся наголосила, що мені варто менше по магазинах літати, а відкладати гроші, тоді все в мене вийде. Тепер іду вся в сльозах додому і думаю, що мабуть потрібно буде продати дещо з прикрас і таки поставити пам’ятник, та вже відразу подвійний, з розрахунком на себе
життєві історії 0
Вчора була у гостях у своєї дочки Лесі. Від тої краси мені розбігались очі, оскільки недавно мої діти поробили собі капітальні ремонти у всьому будинку, на сучасний лад.

You cannot copy content of this page