Головна

життєві історії

Оце ми побували і в батьків чоловіка на Новорічні свята на Прикарпатті, і в його тітоньок, і до моїх родичів також їздили на Вінниччину. Всі вони люди хороші, привітні, гостинні, годували нас і частували всіляко. Але оце я тепер точно знаю, яких страв в моїй родині на святковому та й просто на столі ніколи не буде! Навіть не розумію, за що цю їжу так шанують в Україні! Ну нічого ж ані корисного, ані смачного, зате мороки в приготуванні! І часу забирає гору – ніякого сенсу. Я оце навіть список собі склала антистрав, про які вже треба точно забувати
життєві історії 0
Ми з чоловіком ще молоді, нам по 27 років, пів року тому тихенько розписалися – не ті зараз часи, щоб гулянки закочувати. хоча рідні Любомира це не сподобалося,
На річниці за мамою я підняв тему спадщини. Галя пропонувала продати хатинку, а гроші розділити порівно. Я ж мав на цю нерухомість інші плани, тому викупив у сестри її частку. А влітку в моєї дружини був день народження, святкували ми на дачі, і без попередження там з’явилася і сестра. – Ти знаєш, я передумала! Я також хочу сюди приїжджати з дітьми і внуками. Ти мені “копійки” за неї дав, – сказала Галя, обходячи хороми, в які я вклав стільки сил і грошей
життєві історії 0
На річниці за мамою я підняв тему спадщини. Галя пропонувала продати хатинку, а гроші розділити порівно. Я ж мав на цю нерухомість інші плани, тому викупив у сестри
Два з половиною роки тому тато поїхав за кордон, вони з мамою спілкуються, бо ще хочуть якось зберегти шлюб, якщо можна це так назвати. Постійно, коли дзвонить, докоряє мамі: чому я йому не телефоную? А я не знаю про що з ним говорити. Нема у мене навіть бажання. Знаю, що так не маю права поводитись, адже тато дбає, щоб я здобувала освіту, оплачує навчання. Та ті старі образи не дають мені можливості рухатись далі
життєві історії 0
Ніколи не думала, що розкажу свою історію. Та з часом зрозуміла: мовчати не буду. Звати мене Оксана і мені 19 років. Дуже багато думаю над відносинами між моїми
Маму вже сил немає терпіти. Хоч їй всього 65! Маю прекрасний будинок, фінансову успішність та можливість подивитися світ. Все це у мене є. Але з мамою ну просто халепа, інакше не скажеш! Ну така вже цяця-пані, нічого не скажи! Після того її цуцика все вимили-вичистили – ні грама вдячності. Мама має гарну двокімнатну квартиру з ремонтом. Окрім пенсії, раз на кілька місяців я пересилаю їй гроші – по 10 000 гривень – на картку. А це в мене день народження в суботу був – 45 років. Так що вона вичудила! Ну як її було запрошувати і садити з ними за одни стіл?
життєві історії 0
Мені 45 і я ніколи не думала, що скажу це, але я починаю боятися старості і дуже не хочу стати, як моя мама – ображеною на увесь світ.
Мені 53. Я молода й гарна жінка, то чому б і ні? Я виглядаю я просто приголомшливо. Я постійно працюю над своїм тілом, шкірою та здоров’ям. Ну і, звісно, генетика. Без неї б я зараз була як усі мої однолітки: втомлена, страшна, з чоловіком та онуками на руках. Співчуваю таким “бабусям”. А в мене є Ігор, красивий і молодий, але ж я не знала, ким він їй доводиться! Йому 29, вже досить дорослий
життєві історії 0
Мені 53. Я молода й гарна жінка, то чому б і ні? Ви тільки не подумайте, що я дуже себе розхвалюю, адже все саме так і є. Мені
На що розраховував мій шваґро, мені стало відомо вже згодом, коли Іван хильнув лишнього і намагався порозмовляти зі мною. Тут я і почув те, наскільки мені все з неба впало, як він мені заздрить. Що він бажає, щоб я опустився до його рівня і йому так буде легше жити. А ще ці вигуки Іванові, що все це несправедливо, що я багатший за нього. На сьогоднішній день мені важко бачитись зі шваґром, після всього що трапилось, та заради сестри і своєї коханої дружини, я, мабуть, готовий все пробачити
життєві історії 0
Як то іноді трапляється в житті, робиш людині стільки добра, а вона при першій кращій нагоді, готова тебе підставити. Так і в моєму житті трапилась така історія. Мій
Ми з Лесею до Марусі на ювілей прийшли не з пустими руками. Привітали гарно та й сіли до столу. Пригощала нас сестра, як то кажуть, чим хата багата, тим і рада. Були вареники зі шкварками, квашена капуста, м’ясне, канапки. Ми гості не перебірливі, тому і тому були раді. І все б нічого, якби Марічка наступного дня не проговорилася, що до неї коліжанки з міста їдуть, а в додачу нам стіл сфотографувала, де були і риба червона, і ребра в медовому соусі і морепродукти. Після побаченого і я і Леся затаїли на Марусю образу
життєві історії 0
Це день народження я запам’ятаю надовго і не тільки я. Дуже добре, коли у тебе велика родина, є до кого піти у гості, поспілкуватись, допомогти, коли потрібна підтримка.
І син і дочка мають свій дах над головою, хоча Орест досі виплачує іпотеку. Тому коли чоловіку у спадок дісталась квартира, ми вирішили її здавати орендарям, зробивши косметичний ремонт. Але дітям наше рішення не сподобалось. Вони вимагають продати нерухомість і розділити гроші порівну. Чоловік все обдумавши, покликав їх до себе на “сімейну нараду”. Але їм і таке рішення не підійшло. “В нас діти, ми маємо про кого дбати!”
життєві історії 0
І син і дочка мають свій дах над головою, хоча Орест досі виплачує іпотеку. Тому коли чоловіку у спадок дісталась квартира, ми вирішили її здавати орендарям, зробивши косметичний
В той час, коли чоловік боронить рідний край, я не склала руки. В нас діти, якими треба займатись, та й роботу ніхто не відміняв. Так сталося і вчора. Я провела дітей в школу, а сама направилась на базар, де вже багато років торгую верхнім одягом. Я сама досі не можу зрозуміти, як таке зі мною могло трапитись? І наскільки люди бувають безсовісні. Вчора до мене прийшла одна жіночка, молода, років десь біля тридцяти п’яти. Планувала купити пальто, та таке дороге, бо потрібно на важливу подію
життєві історії 0
Як таке могло трапитись саме зі мною? Я просто не можу оговтатись, ще й досі. Скажу відверто, цей місяць для мене був дуже важким. Чоловік там, а я
Коли дійшло діло до того, чи забирати свекруху жити до нас, чи ми влаштовуємо її в будинок пристарілих, я навіть не задумувалася і так налаштувала і чоловіка. Жити з цією людиною під одним дахом я не планувала. Я могла б залишити її в себе, в нас достатньо місця і свій будинок. Я могла піклуватися і робити для неї все найкраще.  Будинок великий, чоловік постійно у відрядженнях. Але робити це в мене не було й думки. Вона цього не заслужила. Але невдовзі, несподівано для всіх, після невеличкої недуги, свекруха відправилась на небеса
життєві історії 0
Ми зі свекрухою не ладнали роками. Але я навіть не підозрювала, що не любов до мене не закінчиться з її відходом в інший світ. Я ніколи не любила

You cannot copy content of this page