Головна

життєві історії

Зараз Соломійці теж 19 років. І у дочки кохання, сил просто немає. Донька хоче виходити заміж і просить, аби і їй, як і брату, ми подарували на весілля квартиру! Але можливостей на такий же подарунок у нас із батьком, на жаль, зараз немає. І це досить велика проблема. Тож атмосфера у нас вдома поки що досить напружена. Іноді донька не ночує вдома. Живе зі своїм молодим чоловіком та його батьками. Соломія, до того ж, дзвонить братові і вимагає від нього вирішити житлове питання наступним чином: продати квартиру, яку ми подарували, а гроші поділити. Я вже сто разів пообіцяла Соломії, що наша з батьком квартира дістанеться тільки їй
життєві історії 0
Між моїми дітьми досить велика різниця у віці. Син старший, дочці тільки 19 років. Першим у нас з чоловіком народився син Олександр. Як ми за ним бігали, намагалися
Василина моя не блищала красою, але була вірною дружиною, прекрасною господинею і мамою. Але я чоловік, який любить очима, тому частенько скакав у гречку і навіть особливо не приховував цього. Я заробляв гроші, любив дітей, забезпечував родину – хіба цього мало? Але вона пішла. І тепер я вимушений готувати і прати собі сам, та ще й платити колишній дружині 8 тисяч гривень на тиждень, бо моя мама більше нікого не хоче біля себе терпіти
життєві історії 0
Та крутонуло мене життя, що я сам не думав. Ми з моєю дружиною, тобто вже колишньою, з одного райцентру на Прикарпатті, росли на сусідніх вулицях. Василина з юності
В розпалі нещодавньої “бурі” Денис сказав, що я маю залишити роботу, або він піде з сім’ї. Чоловіку категорично не подобалося, що тепер він заробляє менше. На його думку, справжній чоловік має завжди заробляти більше, а ситуація, яка склалася в нашій сім’ї, дуже “опускала” його его. Коли на нашому порозі постала свекруха, я мала надію, що хоч вона пояснить Денису, що це нормально. Але неочікувано вона звернулася до мене
життєві історії 0
Знаєте, в нас з чоловіком завжди була відносна ідилія. З Денисом й погляди на життя були схожі. Якось все починалося із спільного захопленням настільним тенісом, а потім переросло
Коли я виходила з квартири, Іван тремтячим голосом покликав мене. Але я не зважала на чоловіка, бо бігла в обійми до свого Дениса. Йому відразу ж похвалися, що я “вільна” людина, і ми можемо не приховувати своїх почуттів. Я вперше побачила похмурість на його обличчі. Але це тривало лише секунду. Потім він засміявся і сказав, що я “наївна” і маю негайно повернутися до Івана. Я стояла перед зачиненими дверима його квартири і не знала, що робити
життєві історії 0
Незважаючи на те, що Денису сорок років, він дуже милий, розумний, красивий і вміло цим користується. Він веде себе, як принц на білому коні, і куди б не
Від бабусі з дідусем мені дісталася їх квартира. Петро зрадів більше за мене, бо дуже йому не подобалася наша орендована. До появи на світ дитинки ми встигли зробити ремонт і навіть придбали меблі. – Я вибиратиму в кімнати, а ти в кухню й дитячу, – сказав Петро. Невдовзі з’ясувалося, що шафи не дуже якісні, чоловік заощадив. Так само і на ліжку, і на дивані. Я це зрозуміла майже одразу, але нічого не сказала. Сплатив Петро усе сам. А я лише за кухню та дитячу. Розставила все по своїх місцях – виписка!
життєві історії 0
З Петром я познайомилася на роботі, ми майже одночасно влаштувалися у фірму. Не буду приховувати, мені хлопець сподобався. Петро завжди був спортивним, і багато займався спортом. Якось після
Свою квартиру Зеня вирішила продати. Якби ж я тільки знала, які до нас прийдуть сусіди, я б приклала максимум зусиль і купила цю квартиру сама. Зеня з чоловіком збудували дуже гарну оселю, на новосіллі ми не могли відірвати очей від всієї краси. А тут і нічого дивного, адже меблі і дизайн все нове і сучасне. Нічого зі старої квартири сусідка майже не забирала, дещо сусідам запропонувала, я взяла собі куточок на кухню. А потім переїхали “ці”. Ну життя у нас нема, чесне слово!
життєві історії 0
З переїздом нових сусідів і розпочались усі ці проблеми в нашому житті. Живемо ми в маленькому містечку, поблизу кордону з Польщею. Живемо ми у триповерховому, квартирному будинку. На
Вчора під час вечері чоловік відсунув тарілку з гарбузовим супов від себе, сказав, що таке їсти не буде, що йому потрібні борщ і холодець, та ще й такі, як варить його мамця. Позавчора хотіла приготувати сосиски у тісті. Прийшла додому, бігом руки помила, фартух накинула і готую тісто
життєві історії 0
Вчора під час вечері чоловік відсунув тарілку з гарбузовим супов від себе, сказав, що таке їсти не буде, що йому потрібні борщ і холодець, та ще й такі,
Він тоді поїхав на пів року і залишив мене з Іриною Павлівною. Кілька днів тому сталася приємна несподіванка: на моєму порозі виникла колишня свекруха. Її жалюгідний вигляд мене прямо порадував, але вона прийшла просити допомоги! У кого? У тої, кого все життя принижувала й ображала? Та кому ти зараз потрібна, стала й немічна? Я навіть не відразу її впізнала, не змінилося в Ірині Павлівні лише одне. Скільки ж ця жінка зіпсувала мені отих самих клітинок! Я вам не передам. І я поїхала в Італію
життєві історії 0
Кілька днів тому сталася приємна несподіванка: на моєму порозі виникла колишня свекруха. Її жалюгідний вигляд мене прямо порадував, але вона прийшла просити допомоги! У кого? У тої, кого
Звуть мене Володимир, мешкаю в Києві. Мені скоро 61 і я не був одружений. Дітей нема також, і не буде. Але це ніколи мене не гнітило, а навпаки – я багато чого досяг, я здоровіший за багатьох ровесників і краще за них виглядаю, бо завжди приділяю собі увагу і турбуюся про себе. Маю гроші. Але недавно я зустрів Маргариту і готовий одружитися, вимагаю тільки укласти шлюбну угоду. А раптом розлучимося
життєві історії 0
Звуть мене Володимир, мешкаю в Києві. Мені скоро 61 і я не був одружений. Дітей нема також, і не буде. Але це ніколи мене не гнітило, а навпаки
Я вже так пошкодувала, що вирішила все ж допомогти грошима сину й невістці! Я ж навіть не підозрювала, що потрапила у пастку! Мій подарунок молодим був, можна сказати, символічним – гроші в конверті на покупку якоїсь техніки. Тоді син звернувся до мене, прийшов повечеряти і почав серйозну розмову. Справа в тому, що мій пасивний дохід складався зі здачі іншої квартири, яка дісталася мені від колишнього чоловіка, батька Максима, як того не стало. Нехай я поживу якийсь час без улюбленої червоної риби та морепродуктів, але син є син. І його сім’ї потрібно допомогти. Крім того, його дружина після цього почала зі мною спілкуватися як із рідною. А за тиждень свати дали про себе знати, обговорювали моє рішення «відібрати у молодих квартиру»
Без рубрики 0
Я вже так пошкодувала, що вирішила все ж допомогти грошима сину й невістці! Я ж навіть не підозрювала, що потрапила у пастку! Мій син Максим одружився 8 років

You cannot copy content of this page