Головна

життєві історії

Свати з весіллям сину нічим не допомогли. Для нас це дуже дивно, але я б промовчала, якби не ця ситуація зі сватом, в кінці гостини. Гості тоді вже розійшлися, а він переглянувся, чи нікого нема, і поцупив “біленьку”. Я ж то все бачила, так неприємно стало. Я ще до весілля знала, що будуть “цирки”, коли сваха задзвонила і запитала про “сценарій” торжества. Далекі вони люди, ой далекі. А на поправинах зять ледь не розплакався!
життєві історії 0
Непрості часи переживає наш народ, але, незважаючи на ці лихоліття, життя продовжується: молоді люди закохуються, одружуються і дітей народжують. У нашій родині нещодавно була гарна подія: моя донька
Звісно, виню себе, бо якби ми мали змогу і допомогли сину з дахом над головою, Богдан би не подався на ті заробітки. Три роки він жив на дві країни, а останній раз коли повернувся, сказав, що має там жінку, яку кохає до безтями і йде до неї. Мені в той час земля з-під ніг пішла. – Як? Двоє дітей, дружина? – Не послухав, хоч як ми тільки не просили з чоловіком. А цього року і молодший Андрійко про заробітки заговорив
життєві історії 0
Звісно, виню себе, бо якби ми мали змогу і допомогли сину з дахом над головою, Богдан би не подався на ті заробітки. Три роки він жив на дві
Ні брат, ні сестра, яка вже давно живе в Польщі, зі мною не спілкуються. Всьому виною старенький будиночок, який перейшов мені у спадок від бабусі. Мама з татом знають всю правду, але не хочуть йти проти когось із дітей. Коли прийшлося оплачувати прощальну церемонію, ніхто навіть не спитав, чи є в мене гроші, мені було за них соромно. А згодом спільні знайомі мені переказали слова сестри. “Вона над бабусею добряче попрацювала, щоб забрати все собі!”
життєві історії 0
Коли пішла з життя моя бабуся, я почувалася дуже погано. Я так сумувала за нею, а з іншого боку, була щаслива, що вона мені заповіла свій будиночок. Мої
Святкували оце на вихідних з чоловіком 30 років спільного життя, син наш з невісткою й онуками-підлітками завітали. Але дуже вже мене засмутили! Принесли свої оті модні суші, а до моїх страв, над якими тиждень стояла, майже не торкнулися, за 200 гривень, які кожному онуку дала, навіть не подякували! А от ми з чоловіком з ностальгією згадуємо сімейні радянські традиції
життєві історії 0
Святкували оце на вихідних з чоловіком 30 років спільного життя, син наш з невісткою й онуками-підлітками завітали. Але дуже вже мене засмутили! Принесли свої оті модні суші, а
Коли я зібралася заміж, у мене вже була власна квартира. За тиждень Гліб вже оселився в мене. Спочатку йому стало цікаво, куди я «діваю» свою ж зарплату. У вихідні взяла його під руку, і ми пішли на ринок разом, щоб зробити запас продуктів на тиждень. Його батьки давно отримали квартиру у новобудові, але там зведено лише коробку. Він озвучив ідею, що можна продати мою квартиру та вкласти гроші у його нове житло. Він через суд може вимагати 50% мого майна. Пояснював Гліб це тим, що ми прожили разом 6 місяців
життєві історії 0
Коли я зібралася заміж, у мене вже була власна квартира. З Глібом нас познайомили спільні друзі. Мені його описали як «хорошу» та «добру» людину, якій «не пощастило в
Мені того дня потрібно було розміняти 100 гривень по 50, на дорогу дітям, а зранку ще магазин зачинений. Що мала робити? Через дорогу – тай до Лесі. А вона як налетіла на мене з вересками: “Ти, Софіє, якісь чари знаєш, чи що? Хто приходить зранку гроші міняти? Хочеш, щоб у нас зовсім нічого не було?”. Тепер ходять і навіть не вітаються. Так прикро мені. Я ж їм стільки добра зробила
життєві історії 0
У всіх є сусіди, але не завжди відносини між нами складаються добре. Кажуть: “Добрий сусід буває кращим за родича”. У мене ситуація з сусідом склалась дещо по-іншому. Не
Всі ці півтора роки, поки його родина закордоном, мені приділяв увагу мій шеф. Хоча робив він це ще раніше. Нарешті я з ним зійшлася – його навіть троє моїх дітей не відлякують. Я дуже щаслива, вже на новій машині. А далі життя покаже, зараз треба жити в моменті
життєві історії 0
Всі ці півтора роки, поки його родина закордоном, мені приділяв увагу мій шеф. Хоча робив він це ще раніше. Нарешті я з ним зійшлася – його навіть троє
Зі свекрухою Антоніною Василівною, хочу сказати, у мене прекрасні стосунки, вона все робить по побуту, я по можливості допомагаю. Вона приносить мені млинці або пиріжки з кавою вранці в спальню. Живемо ми з чоловіком у свекрухи у її трикімнатній квартирі. Мовляв, через це до нас ніяк не прилітає лелека
життєві історії 0
Живемо ми з чоловіком у свекрухи у її трикімнатній квартирі. Сашко працює в офісі, я віддалено з дому, я бухгалтерка. Зі свекрухою Антоніною Василівною, хочу сказати, у мене
У момент, коли наше порозуміння практично зійшло нанівець, я спробувала поговорити з чоловіком про те, що відбувається. У чому причина такого ставлення до мене? Зрозумілої відповіді одразу він не дав. Тільки через місяць моїх допитувань він таки зміг зізнатися, що давно вже збирається піти з сім’ї
життєві історії 0
Я думала, що в мене є все – двоє прекрасних дітей, дбайливий люблячий чоловік. Без малого наш шлюб тривав майже 20 років. Життя змінилося, коли в останній рік
Діти в село приїхали на білосніжній автівці, самі також були вибрані, як “до шлюбу”. Та це ще пів біди. Зранку я питаю: “Іринко, що на сніданок будеш: картоплю з котлетою, борщ чи вареники?” А вона мені: “Та що ви – ні! Я буду лише каву!” От, думаю, що за невістка. Як їсть – так і працює. А потім ми пішли на город. Мій Данило трохи до роботи привчений, на відміну від невістки. Ох і надивилася я!
життєві історії 0
Яка ж тепер молодь пішла: того не вміє, те не зробить, а навіщо щось садити, як можна купити. Так і у мене: син Данило і невістка Ірина живуть

You cannot copy content of this page