життєві історії
Валентині Андріївні через два місяці мало виповнитися п’ятдесят. Разом з чоловіком прожили щасливих 25 років, не вистачало їм лише одного – дитинки. Того дня жінку так розболівся живіт,
Оселився у нас вдома так званий «барабашка»: то спідницю знайти не можу, то рушники на кухні не дорахувалися, іграшки дитини пропадати стали – але з ними-то все зрозуміло:
Віра, моя молодша сестра, з дитинства була несерйозною, з вітром в голові. Хлопчики, помади і танці – коло інтересів у неї визначився ще в школі і з роками
Мій перший шлюб був досить невдалим. Чоловік просто не працював. Або сидів удома, або з ранку йшов до друга і сидів у нього до вечора, грав в комп’ютер,
Надія бачила дивний стан чоловіка, але замість того, щоб запідозрити його в зраді, просто запропонувала сходити до спеціаліста, який допоможе Роману. – Я стільки років з тобою живу,
Я тільки в свої 30 зрозуміла, що від родичів треба триматися подалі. А від чужих – тим більше. Брат одружився, на мій погляд – невдало. Але це справа
Дворюрідний брат Іван влетів на мою кухню: – Чому моя мати заповіт на тебе написала? Адже у неї я є, і внуки? …Коли мій двоюрідний брат Іван одружився
В суботу у найкращої подруги ювілей був – 30 років. Наїлися ми добряче, тому додому я не поїхала, у неї і ночувала. З ранку в неділю, ледве-ледве продравщи
– Молодець, ти, донечко у мене! Нажилася на доброті сестри, а я ще й квартиру свою тобі тільки залишу! Прекрасно знаю приказку про те, куди вимощена дорога добрими
Мої дорогі діти! Завтра ви приїдете до мене в гості, тому що у мене ювілей. Ви побачите, що я старію. Будь ласка, будьте терплячі і спробуйте зрозуміти, через