fbpx
Мама вирішила, що другу дитину вона “не потягне”, тому Юля відправилася жити до бабусі. Мене вона особливо також не балувала, а коли я вступила до університету, і перебралась в гуртожиток, вона сказала: “Ну все, тепер роби, що хочеш. Ти вже доросла!”. На весіллі  вона була, але не як мама, а як звичайнісінький гість. І ось тепер мама старенька, і хоче нашої з сестрою уваги. А я ось думаю, чи правильно буде віддати її в будинок пристарілих?
Мама вирішила, що другу дитину вона “не потягне”, тому Юля відправилася жити до бабусі. Мене вона особливо також не балувала, а коли я вступила до університету, і перебралась
Після розлучення я залишилася з трирічним Лук’янчиком на руках. Мирослав відмовився від сім’ї, та ще й звинуватив нас у всіх можливих гріхах, хоча я була хорошою дружиною та мамою. Та мова не про це. Замість підтримки у мене залишилися ще й його борги. Того дня настрою геть не було, і я направилась до місця, де спочивав дідусь, якого я обожнювала. – Дідусю, ти високо, все бачиш. Пошли мені доброго чоловіка!
Після розлучення я залишилася з трирічним Лук’янчиком на руках. Мирослав відмовився від сім’ї, та ще й звинуватив нас у всіх можливих гріхах, хоча я була хорошою дружиною та
У нас з Вірою народилося трійко діточок. Працював лише я, дружина в декреті. Минав час і я помітив, що не кохаю свою дружину. Коли б не глянув на Віру, у неї брудне волосся, зв’язане в гульку, ані грама косметики, і геть не модний одяг. Я старався всього цього не бачити, але згодом здався. Не на такій я жінці одружувався. Жіночою увагою я обділений ніколи не був. Та десь через рік я випадково помітив Віру – вона була геть іншою
У нас з Вірою народилося трійко діточок. Працював лише я, дружина в декреті. Минав час і я помітив, що не кохаю свою дружину. Коли б не глянув на
Я зловила свою свекруху на нахабній брехні. Ми з чоловіком багато років жили в селі, де я працювала бібліотекаркою і збирали гроші, відмовляючи собі у всьому. Свекрусі не подобалося, що ми накопичуємо – вона хотіла, щоб ми краще допомагали грішми їй і двом її дочкам. Все ходила випитувала, скільки у нас грошей, просила їх у нас, щоб додати їх на покупку квартири для дочки, постійно випитувала у мене, а потім і у моїх колег по роботі, яка у нас зарплата і скільки отримує мій чоловік. Вона дуже жадібна до грошей. Свекруха ніколи, жодного разу, не дала нам ні копійки – всі свої доходи, які вона відкладала з пенсії знову дочкам. Немов тільки їм потрібна була допомога!
Я зловила свою свекруху на нахабній брехні. Ми з чоловіком багато років жили в селі, де я працювала бібліотекаркою і збирали гроші, відмовляючи собі у всьому. Свекрусі не
Вже багато років я живу в Америці. Там в мене двоє діточок і хороший чоловік. Недавно у мене була змога приїхати на батьківщину. Провівши час з мамою та ріднею, я вирішила зустрітися з найкращою подругою. Мар’яна мене зустріла з дитиною на руках. Ми стільки років не бачились, назбиралось стільки тем для розмов. У свою Америку я їхала зі сльозами на очах, але не через сум за рідними, а скоріш через несправедливість
Вже багато років я живу в Америці. Там в мене двоє діточок і хороший чоловік. Недавно у мене була змога приїхати на батьківщину. Провівши час з мамою та
У свекра навіть телефону немає при собі. Зламався. Чомусь же дочки не куплять найдешевший хоча б телефон? Коли ми в хороших відносинах були, завжди телефони їм дарували. А тут хвора людина і без телефону ходить. Чоловік подзвонив сестрі та почав сварити її:: – Чому за батьком не дивитесь? Чому ти, його дочка, не водиш його по лікарнях? Слухай ти зовсім вже знахабніла. Ти бігом мчиш до батьків, коли тобі потрібні від них гроші, все гребеш з них і все тобі мало, а варто їм захворіти і дивитися нікому, непотрібні?
Нещодавно ми знову посварилися з Оленою, сестрою чоловіка. Свекор потрапив до лікарні, у нас тут, в селищі. Ніхто з дочок його не провідує жодного разу, тільки чоловік мій
З Русланом ми почали зустрічатися ще в школі, тому й не дивно, що на останньому дзвонику я вже була при надії. В голові тоді крутилися тисячі думок: Як? Що робити? Що скажуть батьки? Жила я у маленькому містечку, де всі один про одного знають, та мені пощастило, батьки підтримали. Руслан вперто вірив, що дитинка не його, тому одного дня просто зник з нашого життя. Я думала – життя закінчилося
З Русланом ми почали зустрічатися ще в школі, тому й не дивно, що на останньому дзвонику я вже була при надії. В голові тоді крутилися тисячі думок: Як?
Ще будучи студенткою університету я зрозуміла, що ношу під серцем дитя. Степан не був від цієї новини в захваті, але благо втрутилася його мати. – Разом в цю ситуацію потрапили, разом і виховувати будете, а я чим зможу, допоможу. – Віра Ігорівна і справді допомагала. Ми навіть не хотіли переїжджати в свій дім. Та коли синочку виповнився рочок, в дім прийшла біда
Ще будучи студенткою університету я зрозуміла, що ношу під серцем дитя. Степан не був від цієї новини в захваті, але благо втрутилася його мати. – Разом в цю
Вчора готувала вечерю, і чую, Валера по вайберу щось щебече своїй мамі. Я до цих розмов вже звикла, хоча злить, не то слово. – Люба, ходи привітайся до мами. Вона хоче тебе побачити. – Я хотіла заперечити, та Валерій залишив телефон на дивані, і повів мене до вітальні. – Це не культурно з твого боку! Якби я так з твоїми батьками вчинив, тобі б сподобалося? – Я не розумію його обурення. Це його мама, і до мене вона ніякого відношення немає
Вчора готувала вечерю, і чую, Валера по вайберу щось щебече своїй мамі. Я до цих розмов вже звикла, хоча злить, не то слово. – Люба, ходи привітайся до
– Так-так, йди звідси. Тут буде жити мій онук, – сказала, анітрохи не бентежачись, мама. Коли я виходила заміж, маму відразу попередила, що я можу повернутися. Щоб на мою кімнату не дуже розраховували. Мама скривилася тоді. Квартира була татова, дошлюбна. Та й з мамою вони не відразу одружилися, а тільки коли мені років 10 виповнилося. Отже спадщину прийняли всі в рівних частках: я, мама і брат
Сусіди ремонт затіяли. З ранку до вечора свердлять і довбають. Вистачило мене на 2 дні. На руках – дитина тримісячна, що не спить толком через перфоратори та дрилі.

You cannot copy content of this page