У церковному середовищі ми часто чуємо фразу про те, що в будь-якої складної ситуації Бог розбереться Сам, а нам варто від неї дистанціюватися і усунутися. Частка правди в цих словах є, але на ділі за ними нерідко криються елементарна безвідповідальність і спроба «з’їхати» з проблеми. Розбираємося, в яких же випадках «Господь вирівняє».
У нашому житті, дійсно, буває чимало ситуацій, в яких від нас залежить дуже мало.
Ми, як християни, розуміємо, що вирішити неможливе для нас здатний Бог: «все Богові» (Мф. 19:26). І ось тут людині найлегше піти від проблеми, зваливши їх на Господа.
З одного боку, це вірно, тому що Він є Джерело всіх благ. Від кого ж нам чекати допомоги, як не від Нього? З іншого боку, під лежачий камінь вода не тече, а без праці не виловиш і рибку зі ставка.
Давайте розглянемо приклад сумний і одночасно банальний.
Попалося вам оголошення, що маленькій дитині з важким діагнозом, що страждає щомиті від нестерпних болів, потрібна допомога. Звичайно ж, чаду потрібні гроші. Пост в стрічці закликає допомогти всіх і всім світом, хто чим і як може. Погодьтеся, сказати про себе «Господь вирівняє» в даній ситуації те саме, що блюзнірство. Отже, які у нас є варіанти?
Перший – застосувати наймогутнішу зброю, що міняє реальність: молитву.
Вільна воля, яка дана людині, може використовуватися як для зусиль в з’єднанні з волею Божою, так і відсторонення від неї. Якщо ми віримо, що все, що відбувається з нами відбувається за Промислом, значить, ліпше в стрічці новин оголошення для чогось нам потрібно. І ще блаженні милостиві, і ще на Страшному суді, по слову Спасителя, нам обов’язково згадають наші справи милосердя (або, навпаки, відмова від їх вчинення при появі такої можливості).
Так ось, ми можемо помолитися про хвору дитину. Молитва взагалі творить чудеса, як би сучасники не намагалися нівелювати цей чудовий інструмент з’єднання з Богом. Ми приєднуємося до прохань інших людей про допомогу хворій дитині. Можливо, робимо це взагалі найпершими! Варіантів, як помолитися, багато: від «Господи, помилуй» до маленького подвигу почитати перед іконою щось об’ємне начебто канону святому або Псалтиря та подачі записки в храм. Чому б і ні? І Господь обов’язково направить.
Другий варіант – допомогти грошима. Нехай навіть сума буде незначною і, як нам здається, смішною. Принцип «всім миром» якраз про це. Звичайна математика. Якщо 10 чоловік скинулися по тисячі – це вже 10 тисяч. Хтось дав трохи більше або набагато більше, хтось менше. Але в сукупності так виходить (чомусь) завжди навіть більше (і слава Богу). Дайте скільки можете (якщо можете, звичайно). І Господь вирівняє.
У людини є своя вільна воля, і в цьому вона створена за образом і подобою Бога. «На все Воля Божа» – це не відсторонення від того, що відбувається, а зусилля своєї волі для того, щоб намацати, чого ж від нас в даній ситуації вимагає Господь.
Можливо, дійсно потрібно відсторонитися.
Але ніколи, ніколи не можна переривати молитву! Зовні це може виглядати як усунення від ситуації, але фактично ми ведемо переговори з Богом через молитву про те, як нам бути. Будемо сподіватися на Нього, шукати Його волі, молитися для цього і, якщо потрібно, робити ще якісь дії. І Господь обов’язково направить.
Опубліковано: ПРОТОІЄРЕЙ АНАТОЛІЙ ЗИГАРЬ, джерело:
