У жовтні проводили відпустку у свекрухи, і в цей же час до неї приїхала подруга разом із чоловіком із іншого міста. Приїхали вони без попередження, але нічого, будинок великий, розмістили.
Тітка Інна спочатку здалася мені дуже усміхненою та веселою. Вони з чоловіком на пенсії, але обоє багато років обіймали керівні посади, мабуть, звідти та обох присутня якась влада у поведінці. Але це я вже згодом зрозуміла.
День їхнього приїзду ми злегка відзначили. Посиділи на терасі, добре, що вечір був теплий, шашличок посмажили.
Ближче до ночі ми з чоловіком пішли спати, а свекруха та її гості залишились. Вночі я прокинулася від спраги і пішла на кухню, де було відчинено вікно.
Тераса саме знаходиться поруч із кухнею, і я мимоволі почула розмову. Говорили свекруха та тітка Інна. Її чоловік, певне, вже теж спав.
— Материнське серце відчуває, — долинув до мене уривок фрази, сказаної свекрухою.
— А на перший погляд, така мила дівчинка, — з осудом озвався п’яний голос тітки Інни.
– Я теж так вважала. А за фактом: погана, — на репліку свекрухи почулося обурене цокання тітки Інни. – Синочок навіть готує собі сам, а вона його навіть не похвалить, не приголубить. Гонить його від себе постійно.
– Нічого, нічого, я виховаю твою, – впевнено заявила тітка Інна.
Зрозуміло, розмова про мене. Тільки в якому місці я погана? Так, я роблю чоловікові зауваження, якщо він цілує мене при свекрусі. Мені стає ніяково, я не можу при його чи за моєї матері тиснутись.
Наодинці чи навіть за наших друзів – запросто, але за батьків мені соромно. І так, готує він іноді сам. Ну, любить він це діло! І так, я не падаю перед ним на коліна через те, що він щось приготував.
Скажу дякую, скажу, що смачно, після трапези вимою посуд, яким він обов’язково залишить вагон після свого приготування, і все на тому! Чоловік не почувається обділеним, він сам мені про це говорив! Його мама, певне, вважає інакше.
Втім, слова свекрухи мене не надто здивували. У нас завжди були трохи натягнуті стосунки. Але що викине тітка Інна? Мені стало цікаво.
Наступного дня подружки, що просиділи майже всю ніч, прокинулися лише до полудня. Ми сіли обідати, вони – снідати. Тітка Інна, змовницьки переглянувшись зі свекрухою, сказала мені:
— На сьогоднішній день нічого не плануй. Ми зараз пообідаємо, ти помиєш посуд і ми з тобою ліпитимемо котлети. Запам’ятай: у тебе в холодильнику завжди повинні бути готові котлети. Щонайменше тридцять штук. Щоб твій чоловік ніколи не був голодним удома. Зрозуміло?
Я знизала плечима і ледь не розсміялася, коли сіпнулася свекруха. Цього дня вона просила мене допомогти з невеликим ремонтом, але раз тітка Інна вирішила, що мій чоловік голодує, тож ліпитимемо котлети. Тим більше, що свекруха промовчала, що на цей день у нас були плани.
Наступний тиждень минув, як у казці. Ранок належав мені, вечір я повністю присвячувала чоловікові. Тітка Інна і свекруха спали до обіду після щовечірніх посиденьок, а мій чоловік, чоловік тітки Інни і я рано вранці пили чай на терасі, потім я готувала обід, і все це в тиші та спокої.
Після обіду тітка Інна починала тягати мене всюди за собою. То в ліс по гриби, то в сад за ягодами, то просто погуляти. У цей час вона розповідала мені історії про своє сімейне життя або просто давала поради.
Дещо я й так знала, дещо було для мене чимось новим і згодом знадобилося. Спочатку вона розмовляла зі мною, як з підлеглою, але потім пом’якшала, мабуть, не розгледівши в мені ту саму погану.
Читайте також: Колі 28 років. І коли я відмовилася платити за навчання дочки, вона звернулася до нього з цим проханням. Жити разом — Коля згоден, а брати відповідальність за свою жінку — ні
З тіткою Інною було цікаво і весело, тому я не чинила опір. Свекруха не влаштовувало, що я проводжу час із тіткою Інною, а не з нею, але вона мовчала, не хотіла суперечити владній подрузі, яка пообіцяла виправити її «недбайливу невістку».
Тиждень пролетів, і сімейна пара збиралася додому. В останній вечір їхнього перебування ми знову затіяли шашлики і застілля на затишній терасі. І, будучи вже трохи напідпитку, тітка Інна обняла мене і повернулася до свекрухи:
– У тебе гарна невістка! Не розумію, що тебе не влаштовувало! Добра дівчинка, і ніяка не погана! Ось моя невістка, це така…
Свекруха почервоніла, мов помідор, але промовчала. Тим більше, що тітка Інна почала розмову за дружину свого єдиного сина, порівняно з якою я взагалі була ангелом. Принаймні, зі слів тітки Інни.
Ідучи спати, я думала лише про одне. Чи така погана насправді невістка тітки Інни, чи це така ж правда, як слова моєї свекрухи про мене? Чи просто в інших все здається краще?
Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.
