fbpx

Навіщо потрібна жертва на храм? Чи потрібно взагалі жертвувати в церкві? Відповідь священника

Храм – дім молитви, дім Божий. У ньому знаходиться Благодать, невидимо служать Ангели.

До жертви на храм призивалися ще євреї в Старому завіті. При будівництві Соломонового храму був виданий указ, щоб кожне коліно Ізраїля внесло певну лепту. Веління було виконано неухильно, і храм був побудований в короткі терміни. Він був чудовий, і, якщо б євреї пошкодували свої кошти на будівництво, навряд чи б він був побудований. На цю добру справу – поліпшення зовнішнього та внутрішнього вигляду храму призиваються віруючі і сьогодні. Але багато недовірливо знизують плечима і шкодують коштів.

Всім відомо, що накоїла Жовтнева революція, у що вона перетворила ті храми, які залишилися незруйнованими. Храми були перетворені в «овочеві сховища», в бензоколонки, в клуби, кінотеатри, пекарні і т.д. І на реставрацію храмів, звичайно, потрібні чималі кошти. Звичайно, багатих благодійників чимало в нашій країні, і це радує. Але все ж цього часто буває мало.

Куди насправді йдуть гроші з тарілки

У Старому завіті в заповідях, даних Мойсею Богом, було веління про десятину. Це означало, що кожен віруючий повинен віддавати Богу десяту частину від своїх доходів, будь то урожай або що інше. Десятина віддавалася в храм і йшла на утримання храму і священиків, які, як відомо, не працювали в полі, не саджали нічого, а тільки займалися служінням Богу. В наші дні батюшки отримують зарплати, хоч і невеликі.

Так навіщо ж їм потрібна наша десятина? Мало хто знає про податки, якими обкладено Церкву. Вона відокремлена від держави і повинна платити чималі податки. Кожна парафія має виплачувати в єпархію податок. У кожного приходу він різний, але не залежить від доходу церкви. Приміром, якщо продано в цьому місяці свічок менше, ніж зазвичай, розмір податку залишається незмінним. Він йде на будівництво храмів, реставрацію монастирів, утримання семінарій і академій і т.д. Але як бути настоятелям бідних маленьких парафій, де з прихожан – всього десять бабусь. Невже відбирати у них всю пенсію? Це питання, насущне для багатьох сільських батюшок.

Деякі батюшки віддають в єпархію свої дитячі виплати, адже сім’ї батюшок часто багатодітні. Але якби кожен парафіянин поклав в цю тарілочку хоча б гривню, то загальна сума вже виглядала б втішною.

Звичайно, не варто сумніватися, що ці пожертви не йдуть на будівництво житла для священика або на автомобіль. Припустимо, що іноді це буває і так. Багато священиків не мають власного житла на приході і добираються здалеку на громадському транспорті. Чому б нам, забезпеченим християнам, не допомогти їм?

Розмір пожертвувань, звичайно, повинен бути розумним, щоб і свою сім’ю не залишити без їжі. У підсумку, кожен з нас робить свій свідомий вибір.

Добра вам!

Джерело – pravlife

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page