«Не можу обіцяти, що я вас зроблю щасливою на цьому світі, але на другому – так»
1858 року Мати Божа об’явилася убогій пастушці, св. Бернадетті Субіру, в Гроті Массабільській у Люрді, містечку на півдні Франції. Ця подія згодом набрала світового розголосу і Люрд перетворився на одне з найбільших паломницьких місць християн.
У періоді з 11 лютого до 16 липня 1858 року Марія об’явилася 18 разів, закликаючи до молитви і покути. Цікаво що, саме об’явлення відбулося на четвертий рік.Під час 16 об’явлення 25.03.1858 р. Діва, нарешті, сказала своє ім’я, що власне підтвердив вище згаданий догмат.
З історії появи відомо що, 11 лютого 1858 року Бернадетта Субіру з сестрами і приятелькою пішла до Старої Скали – Массабіллє – у пошуках хмизу. Коли дівчина була одна, враз почула дивний звук подібний до шуму вітру і побачила світлість, з якої показалася постать «Гарної Пані» з вервицею в руках. Відтоді об’явлення повторювалися.
Бернадетта розказала про це об’явлення приятелькам, а ті розповіли про це сусідам. Родичі не повірили Бернадетті, вважаючи що вона говорить неправду; заборонили їй ходити до гроти, в якій мала показатися їй Мати Божа. Однак, невдовзі змінили своє рішення, бачачи що Бернадетта дуже змарніла.
14 лютого дівчина найперше пішла до храму і взяла із собою свячену воду. Коли прибула до гроти, був вже післяобідній час. Коли під час відмовляння вервиці знову об’явилася Мати Божа, Бернадетта за порадою друзів, покропила таємничу появу і вимовила слова: «Якщо приходиш від Бога, приближся; якщо від сатани, іди геть!». Пані, посміхнулася, приблизилася аж до краю гроти і відмовила вервицю.
18 лютого Бернадетта подалася до гроти з двома знайомими з родини Субіру. Цього разу Мати Божа попросила дівчинку, щоб приходила на це місце протягом 15 днів. Відомість про це розійшлася з блискавичною швидкістю по усьому містечку.
21 лютого, у неділю, до гроти массабельських скель прийшло кілька тисяч людей. Повна смутку Мати Божа заохотила Бернадетту, щоб молилася за грішників. Цього дня, коли Бернадетта виходила після обіду з костелу, була затримана комендантом місцевої поліції і піддана слідству. Наступного дня, коли дівчинка йшла до школи, їй почали докоряти, що впровадила стільки замішання своїми об’явленнями.
23 лютого Мати Божа поновно з’явилася і поручила Бернадетті, щоб пішла до місцевого пароха і попросила його, щоб тут побудували на Її честь каплицю. Второпний парох, після пильної екзаменації 14-літньої дівчинки, сказав до Бернадетти: «Ти сказала, що у стіп тої Пані, у місці, де об’являється, є кущ дикої троянди.
Попроси Її, щоб сказала тій галузці розквітнути». При найближчому з’явленні Матері Божої Бернадетта повторила слова пароха. Пані відповідала усмішкою, а потім зі смутком вимовила слова: «Покути, покути, покути».
25 лютого Богородиця сказала до Бернадетти наступну просьбу: «А тепер йди до джерела, напийся з нього і обмийся у нім». Це джерело чудесним способом виникло, коли дівчинка почала розгрібати землю у місці, на котре вказала гарна Пані. Згодом виявилось що вода у джерелі має цілющі властивості; наявні численні свідчення оздоровлень на душі і на тілі.
27 лютого Мати Божа ще раз сказала до Бернадетти про те, що на даному місці має повстати каплиця. 1 березня 1858 року поручила Бернадетті, щоб молилася і надалі на вервиці. 2 березня Мати Божа виразила бажання, щоб до гроти була організована процесія. Опісля наступила довга перерва в об’явленнях.
Тільки 25 березня, на свято Благовіщення у Римо-Католицькій Церкві, Бернадетта знову побачила Матір Божу. Коли ж запитала Її про ім’я, отримала відповідь: «Я є Непорочне Зачаття». Наступне об’явлення мало місце 7 квітня. Останнє ж з’явлення Богородиці у Люрді було 16 липня, на свято Матері Божої з гори Кармель.
18 січня 1862 року комісія єпископа з Таргес після багатьох досліджень видала декрет, що можна вірити об’явленням, які відбувалися у Люрді. У 1864 році отець Пейремал розпочав будівництво святині у Люрді. У 1875 році урочисто посвятив її архиєпископ Парижа Жіберт. У цій урочистості взяло участь: 35 архиєпископів і єпископів, 3 тис. священиків і 100 тис. вірних.
У 1891 р. Лев XII встановив свято Об’явлення Матері Божої у Люрді, яке св. Пій X у 1907 р. поширив на усю Церкву. Культ почитання Люрдської Богородиці дуже швидко розвинувся по всьому християнському світі, зокрема у Західній Європі. Поширеним явищем стало будівництво так званих «люрдських грот».
На сьогодні Люрд є відомим паломницьким місцем, до якого прибувають тисячі людей, щоб звеличити Матір Божу як Зцілення Хворих. Значення Люрдських подій у далекому 1858 році на сьогодні як ніколи актуальне, адже вони вказують і приводять нас до постаті Богородиці.
Мати Божа у Люрді через св. Бернадетту Субіру просила про молитву за грішників, молитву яка була б поєднана з жертвою. У Марії, Матері Ісуса Христа повинні ми шукати ліку на наші нужди і болі. Через це об’явлення Господь вкотре промив що Він з людиною, яку хоче спасти через Марію, як Співвідкупительку людського роду. Приклад і слова Богородиці в Люрді повинні також нас заохотити до молитви, молитви довірливої і витривалої.
Доля ж Бернадетти склалася наступним чином. Вона вступила у 1866 році до монастиря Нотр Дам де Неверс і там померла на турбекульоз у 1879 р. у віці 35 років. Пій XI у 1925 році її беатифікував, а в 1933 – канонізував. День пам’яті Бернадетти Субіру – 16 квітня. Мощі святої зберігаються нетлінними.
Свято Матері Божої Люрдської у Католицькій Церкві згадується 11 лютого, у день першого об’явлення Богородиці у Люрді і всесвітній День Хворих. Саме 11 лютого 1858 року Пресвята Богородиця вперше об’явилася 14-літній дівчині Бернадетті Субіру у Люрді. Багато чудесних оздоровлень відбувалося і відбувається у цьому святому місці.
Св. Альфонс Лігуорі каже: “Терпіння чекають на всіх: як праведних, так і грішних; кожний мусить свій власний хрест нести. Хто його несе терпеливо, спасеться; хто ж бунтується, сам себе губить”.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.