iBilingua

Дочка зателефонувала рано-вранці і попередила, що всім сімейством прийдуть до нас в гості. Я швиденько організувала стіл. Віднедавна я молодесенька бабуся, тому лишній раз поняньчитися з онуком мені тільки в радість. Посидівши годинку, моя Маруся попросила вийти разом з нею на балкон. Розмова закінчилась непорозумінням

Дочка зателефонувала рано-вранці і попередила, що всім сімейством прийдуть до нас в гості. Я

життєві історії 0

Мама в суботу і мені телефонувала, просила, щоб я з нею по салонах пробіглася. Вона сукню на весілля собі шукає. Я відразу відмовилася. Це ж сором який. Бабі вже за п’ятдесят, а вона в наречену побавитися хоче. Так вона сама пішла. Мені знайомі розказували, що бачили її щасливу, в магазин з біжутерією заходила

Мама в суботу і мені телефонувала, просила, щоб я з нею по салонах пробіглася.

життєві історії 0

Бабуся ж нашим дітям. А потім, якщо що, квартира хлопчикам дістанеться. Я сама Галині Микитівні зателефонувала, навіть заплакала на емоціях. Останньою краплею стало те, що чоловік, купуючи квартиру, оформив її на свою матір. Тобто господинею мого житла є не я, а свекруха! Але все по порядку. Живемо ми з Тимофієм разом вже 14 років. У нас двоє дітей. Обидва хлопчики. Одному 12, а другому 8 років. Квартира у нас своя, а точніше моїх батьків. Весь будинок свекрухи затхлістю пропах. Ремонт там робити марно

Останньою краплею стало те, що чоловік, купуючи квартиру, оформив її на свою матір. Тобто

життєві історії 0

Ми ж про все перед весіллям домовилися, Олеся! Які діти? Про що ти говориш? Ти глянь на своїх однолітків. Та вони ж світа білого через ці підгузки не бачать. Ти про таке життя мрієш?, – відповів мені Михайло. А згодом додав, що якщо я не передумаю, то краще відразу розлучитися

Ми ж про все перед весіллям домовилися, Олеся! Які діти? Про що ти говориш?

життєві історії 0

Борис так гарно обслуговував “дочку”, що я просто любувався ними весь вечір. Вони одні з перших стали збиратися додому, і все б нічого, та коли ця Леся піднялася, і сказала, що їм пора, оскільки маленький синочок не засне без таткової колискової, я ледь під стіл не провалився. Не стримавшись, я підійшов до господаря будинку, щоб дізнатися всю правду!

Борис так гарно обслуговував “дочку”, що я просто любувався ними весь вечір. Вони одні

життєві історії 0

На Різдво ми сиділи всією ріднею за столом, а ж тут Ігор бере в руки склянку і підіймається з-за столу. – Я, тобто, ми, хотіли б вам дещо повідомити. Словом, я одружуюсь. – Всі стали його вітати, але ж цікавість розпирала. – На кому ж? І тут підключається моя дочка. – Благословіть маму з татом Ігорем. Вони ж так люблять одне одного! – Ти чим думаєш? За моїм Тарасом ледь-ледь рік виповнився!

На Різдво ми сиділи всією ріднею за столом, а ж тут Ігор бере в

життєві історії 0

Коли біля наших воріт зупинилася машина, мої речі вже були складені в клітчасту сумку. Мама навіть не вийшла і не провела мене. Я ж прекрасно знала, куди їду. Напередодні випадково почула, як Валя з мамою обговорювали, що відправлять мене в інтернат. Один Василь поцілував мене і сказав, що коли в них все наладиться, вони заберуть мене назад. Та цього не сталося

Коли біля наших воріт зупинилася машина, мої речі вже були складені в клітчасту сумку.

життєві історії 0

Стодола палала так, що було видно на пів села. Людмила добре розуміла, чиїх це рук справа. – Не хоче Анна віддавати їй, жінці, яка з дитиною залишилася одна, свого улюбленого синочка Василя. – За тебе люба заміж вийде, а ти її, Людку цю пильнуєш. – До сьогодні стару будівлю називають “чорним домом”. Лише ці стіни бачили справжнє кохання, та вони мовчать

Стодола палала так, що було видно на пів села. Людмила добре розуміла, чиїх це

життєві історії 0

Вісімнадцятого лютого буде рік, як немає моєї Тамари на цьому світі. Треба в церкві службу замовити і дітям подзвонити. А може і Ніні, подрузі Тамари дати знати? Скільки їй тут їхати, з Трускавця. Тільки поговорив, Ніна дала добро, а потім задумався. Сусіди ж собі понавидумують, що я іншу жінку на річницю Тамари в дім привів. Та й діти засудять. Ніна ніби відчула, сама передзвонила

Вісімнадцятого лютого буде рік, як немає моєї Тамари на цьому світі. Треба в церкві

життєві історії 0

При першій зустрічі я Оксану прямо запитала, де вона працює. – Ой, вам з “хорошим приданим” невістка попалася. Я не з бідних. Все що маю, сама досягла. Робота дає хороший дохід. Ми з дівчатами “викручуємо” чоловіків в дорогих ресторанах. – Я від почутого за голову взялась. А в Олексія ніби з очима щось, ну не бачить він справжню суть Оксани. Ще такої дівиці під моїм дахом не було!

При першій зустрічі я Оксану прямо запитала, де вона працює. – Ой, вам з