fbpx
життєві історії 0
Я вже двадцять років працюю нянечкою в одному з садочків нашого міста. Різні були історії, але ця мені, чомусь, найбільше запам’яталася. Вже було далеко за перше вересня. Діти звикли один до одного, до вихователів. І ось нам повідомляють, що в групу повинна поступити ще одна дитинка. В перші дні ми нічого дивного не запідозрили, але ось в подальші напруга у всіх зростала
Я вже двадцять років працюю нянечкою в одному з садочків нашого міста. Різні були
життєві історії 0
Весь вечір Лариса роздумувала про те, чому чоловік Олег пішов від неї. Вони прожили разом більше двадцяти років. У будинку все є, у обох машини, а найголовніше: виростили дочку – красуню. Все робили за згодою. Але як тільки Олег став працювати на себе і справи пішли в гору, життя сім’ї змінилася. Постійні відрядження, гонитва за прибутком все більше відлучали Олега від сім’ї. Чим більше грошей, тим солідніше повинна бути машина, кабінет, навіть хобі повинні відповідати його статусу
Весь вечір Лариса роздумувала про те, чому чоловік Олег пішов від неї. Вони прожили
життєві історії 0
Підростала донька Василина і частенько говорила мамі, щоб шукала чоловіка. Женька сміялася, обнімала дочку і говорила, що їм і так добре. Але Василина вдивлялася в будь-якого знайомого чоловіка, а потім мріяла, що може бути як раз дядько Діма або дядько Рома буде чоловіком її мамі, а їм з Ванькою батьком
В черговий раз моя сусідка Женя залишилася одна. Не в сенсі, що одна-однісінька на
життєві історії 0
Володя так і продовжував ходити, то до “нового кохання”, то знову повертався до мене – законної дружини. Я з першого дня сказала собі, що просто так чоловіка нікому не віддам. Так ми і стали “тягнути канат” – з одного боку була “вона”, з другого я, а канатом мій Володя. Я зустрічала його дома з насмаженими котлетами, після тижневої його відсутності, і одного дня він таки прийняв рішення
Я знала, що Володя подарований мені Богом, тому робила все можливе, лиш би він
життєві історії 0
Цей пиріг просто тане в роті, він солодкий, але з кислинкою. Це дуже смачно!
Цей пиріг просто тане в роті, він солодкий, але з кислинкою. Це дуже смачно.
рецепти 0
Лечо з кабачків у банці. Смачна страва, яку всі так люблять. Приготуйте і будете дуже задоволені результатом!
Такої смачної страви ви ще ніколи не куштували. Скоріше занотовуйте рецепт. Інгредієнти: стиглі кабачки
життєві історії 0
Галина дивилась на те, як поруч спить чоловік. Обличчя спокійне і рідне. Кохане… Розбудити Володимира і поговорити відверто? Але ж тоді її життя розлетиться, наче картковий будиночок. Але й губитися у здогадках і тисячі разів питати у себе одне й те саме їй більше не сила. Як далі бути, адже та ситуація, в якій Галина зараз, вже просто нестерпна. – — Він мене так кохає, усе для мене зробить! – запевнила подругу Поля
Галина дивилась на те, як поруч спить чоловік. Обличчя спокійне і рідне. Кохане… Розбудити
життєві історії 0
Навколо – мій рідний дім, садочок, де ми з сестрою виросли. У будинку – рідні мені люди: мій чоловік, мама й тато всюди, одна бабуся постійно крехче і шаркає, в дальній спальні – інші бабуся й дідусь, дідусь лежить, бабця шкодить кругом, робить такі речі, що ой леле. В мене їде дах, не можу вже так. Сказала батькам про наше рішення, так мама тут таке влаштувала, а тато розуміє
Нас у батьків двоє: я і старша сестра. Але сестра давно заміжня і живе
життєві історії 0
Коли ці бабульки вийшли з під’їзду і попрямували до лавочки, на якій сиділи хлопці, я була не далеко, прогулюючись з коляскою. Вони з вигуками на них накинулись. – Не вихована яка тепер молодь. Де ми колись могли собі дозволити зі старшими так розмовляти! – На шум з будинку вийшла мама Матвія. Та поговоривши декілька хвилин, сама отримала. – Ох, ти ще будеш з ним мати!
Сьогоднішня моя історія про сусідів. І де тільки ці бабульки беруться! Коли ці бабульки
життєві історії 0
Обожнюю своє місто. Воно невеличке, але стільки всього прекрасного вміщає в собі. Я того дня сиділа на лавочці, і дивилася на швидкоплинну річку, яка протікає недалеко від центру. – Можна біля вас зупинитись?, спитав молодий чоловік, зупинившись на велосипеді. – Звісно. Я вже якраз збиралася. Похолодало, а я без курточки. Слово за слово, і ми розговорилися
Обожнюю своє місто. Воно невеличке, але стільки всього прекрасного вміщає в собі. Я того

You cannot copy content of this page