iBilingua

Коли ми приїхали до цього чоловіка в село, і попросили про допомогу, він не роздумуючи зібрав найнеобхідніші речі і відправився з нами до області. Ми їхали в автівці, і я чула, як він всю дорогу молився. В палаті була тиша. Зібралися усі бабусі та дідусі. Ніхто не хотів вірити, що лікарі не дають жодного шансу

Коли ми приїхали до цього чоловіка в село, і попросили про допомогу, він не

життєві історії 0

Я боялася перечити тітці, адже вона єдина з нашої великої родини, прихистила мене в своїй оселі, за крок до інтернату, хоча й в самої на той час було троє дітей. – Так, я погоджуюсь вийти заміж за Степана, – несміливо сказала я в той день, коли прийшли в хату свати. Жити з нелюбом було дуже важко, та один випадок мене врятував. І це була доля, за яку я не перестаю дякувати Богу!

Я боялася перечити тітці, адже вона єдина з нашої великої родини, прихистила мене в

життєві історії 0

Після відходу батька, всі родичі натякали мамі, щоб та вийшла на роботу. – Як ти думаєш тепер жити? Чим дитину годувати будеш? Одумайся, йди на будь-яку посаду. – Та мама знайшла краще рішення цієї проблеми. Не минуло й року за татом, як в нашій квартирі оселився дядько Роман. – Без нього ми не проживемо. Мусимо мовчати. Я прибиральницею працювати не збираюся, – сказала мені мама

Після відходу батька, всі родичі натякали мамі, щоб та вийшла на роботу. – Як

життєві історії 0

Того ж дня, коли Інна Дмитрівна злягла, я кинула все, і поїхала. І хоча я знала, що в свекрухи окрім сина, є ще й дочка, яка живе за п’ятдесят кілометрів від районного центру, та надіятись на її допомогу не стала. Я робила все можливе й не можливе, щоб полегшити стан Інни Дмитрівни, і за ці старання й отримала її трикімнатну квартиру. При першій же можливості я забрала свекруху до себе. Орися тепер обурюється. – Я ж дочка! Маю прав більше ніж невістка!

Того ж дня, коли Інна Дмитрівна злягла, я кинула все, і поїхала. І хоча

життєві історії 0

Та куди вона від мене дінеться? – говорив Льоня про дружину Тоню, яка вже 10 років їздила на заробітки у Польщу. Їздила Тоня вахтами, на 2-4 місяці, збирала гриби, яблука, працювала на заводі морозива і цукерковій фабриці. Їй треба було дітей підняти. – Та й що такого, що я у хліві живу? У мене тут все є, а вони мене он годують і утримують, пхе, – говорив Льоня пізніше

Ох, пощастило ж Тоні вийти заміж!.. Синьоокий Леонід заворожив її ще в останньому класі

життєві історії 0

Юля стояла неподалік від вікна, тому коли побачила на вулиці Валентину, та ще й з дитям за руку, вибігла в чому була. Валя не мала бажання розмовляти, та чорний шарфик на шиї колишньої сусідки, не давав спокою. – Дитино, а що у наших краях робиш? Невже вирішила повернутися? А це, син твій? – Так, мій, Олежиком звуть. – Юля в той час пустила сльозу. – Він міг бути й моїм онуком. Це я у всьому винна!

Юля стояла неподалік від вікна, тому коли побачила на вулиці Валентину, та ще й

життєві історії 0

Нашим невеличким колективом з шести чоловік ми пили разом чай-каву. Просто з кожного по ниточці – і наш стіл завжди був різноманітним. Ось і цього ранку. Ми чаювали, поки нас не окликнула начальниця. Довелося перемикатися на роботу. І тут я раптом подивилася на колегу Людочку, яка сиділа поруч. І ледве стрималася від сміху, а оскільки я людина емоційна

Погодка видалася цього ранку на рідкість вогка і неприємна. Нашим невеличким колективом з шести

життєві історії 0

Був золотавий і лагідний вересень, Валя поверталася з роботи, і побачила в підземному переході зовсім молоду циганку з дитиною. Жінка не чіплялася до перехожих, і не просила допомогти, просто стояла. Що змусило Валю зупинитися? Напевно, те, що дитина була майже роздягнена, боса, хлопчик стояв біля жінки, і плакав. Валя відкрила сумку, в гаманці була невелика сума

Валя не вірила ворожкам. А її подруги, Людмила і Віра, навпаки, дуже часто зверталися

життєві історії 0

Люба була жінкою простою, не багатою і не знаменитою. Живе в селі, займається худобою і городом. Від своїх сусідок ровесниць вона відрізняється тільки тим, що ніколи не переставала доглядати за собою. Залишившись вдовою в 30 років і виростивши сама двох дітей, жінка ніколи не нарікала на долю. Всі ці роки в ній жило очікування щастя. Зі Степаном вони зустрілися, коли Любі було 49, а йому 29 років

Люба була жінкою простою, не багатою і не знаменитою. Живе в селі, займається худобою

життєві історії 0

Ми з чоловіком довго збирали гроші на власну квартиру. Мама віддала мені гроші від старенької проданої хати у селі, ми їздили рік на заробітки у Польщу вахтами, то на гриби, то на яблука, то на морозиво. Так і назбирали по-троху і вирішили вкластися у нову квартиру в новобудові. У той день ми пішли вже домовлятися про ціну остаточно і підписувати договір

Ми з чоловіком довго збирали гроші на власну квартиру. Мама віддала мені гроші від