iBilingua

Ровесниця жовтня, стовідсоткова атеїстка. Які тільки думки не втовкмачували цьому поколінню Великого Експерименту. Головне – робота, головне – повага оточуючих, особисте – тільки після весілля і тільки задля появи дітей, а взагалі – це брудне заняття, гроші – теж бруд, головне – Батьківщина, Бога немає, є Партія і Уряд. Дивно, ми жили разом, а майже не спілкувалися. Так, у мене був обов’язковий візит до бабусі перед сном. Я ось про що. Потім ми отримали нову квартиру і поїхали

Моя бабуся – вона була найкраща бабуся у світі. Ровесниця жовтня, стовідсоткова атеїстка. Дивно,

життєві історії 0

На випускному я була замкнутою, а мама постійно штовхала за руку і казала:”Чого ти не така, як твої однокласники? Он, глянь, як витанцьовують, а ти, як колода в кутку стоїш!”. А як могло бути інакше, якщо все життя мене порівнювали то з сестрою, то з “успішнішими” друзями та родичами. Минув час. Я вийшла заміж. Та хорошою в очах мами я так і не стала. “Чоловік довго з такою як ти, не проживе. Не вартуєш ти його”

На випускному я була замкнутою, а мама постійно штовхала за руку і казала:”Чого ти

життєві історії 0

Після школи я вступила вчитися в інше місто, подалі від – мами. Приїжджала тільки на канікули. І якщо в перший свій приїзд додому я очікувала, що мама скучила, то я помилилася. Нічого не змінилося. Після того ми стали спілкуватися тільки по телефону. Навіть коли я познайомилася з хлопцем, батькам нічого не сказала. Особливо важко було, коли у мене не склалося сімейне життя, і я залишилася одна з дитиною на руках

Нікому не побажаю такого дитинства. Та що казати – життя В моєму дитинстві найкраще

життєві історії 0

Навіть після того, як у нас з Михайлом з’явилася спільна дитина, він подовжував говорити, що Денисик, дитина від попереднього шлюбу, найкраще, що в нього є. Я мовчу про аліменти, я тільки за, але крім того повністю одягати, оплачувати всі секції – це вже занадто. З Софійкою Михайла не заставиш погратися, а свекруха тільки все це підсилює. – Це мій перший онук, а Михайла син. Інакше бути не може!

Навіть після того, як у нас з Михайлом з’явилася спільна дитина, він подовжував говорити,

життєві історії 0

Про свій цікавий стан я дізналася, коли мене відправили по роботі у відрядження. Щоб ви розуміли мою радість – лікарі в один голос твердили, що матір’ю я ніколи не стану. Ну, хіба чудо! І ось про це “чудо” я і мріяла розказати Івану, коли приїду додому. Зустрів мене Іван без настрою, а потім і зовсім зізнався, що за час моєї відсутності, він зійшовся з колишньою дружиною. Ще трошки і на світ з’явиться моя Богданка!

Про свій цікавий стан я дізналася, коли мене відправили по роботі у відрядження. Щоб

життєві історії 0

Жили ми всі в одному селі, тому те, що відбувається у братовій сім’ї, було на виду не лише у нас. Так сталося, що мама жила через паркан від сина та такої нелюбимої невістки. Не було такого дня, щоб мама не “гарчала” на невістку. Все їй було не так. Хоча Зоряна була досить хорошою людиною, господинею та мамою. Я часто мамі говорила: “Ну не подобається вона тобі, відвернись, не звертай уваги, живуть вони добре, для чого втручатися”. Вона відповіла: “Ось подивимося, як у самої буде, коли сини одружаться”

З того часу минуло вже багато років, але хочу поділитися “наставництвом” своєї мами, щоб

життєві історії 0

Як тільки ми заговорили про весілля, Павло ясно дав мені зрозуміти, що діти поки в його плани не входять. – Я тільки закінчив навчання, хочу побудувати кар’єру, і врешті-решт, пожити для себе. – Через два роки нашого життя, я зрозуміла, що чекаю дитинку. Я так надіялась, що Павло зрадіє, та чуда не сталося. Після виписки він наз з сином забрав, а сам пішов до друзів

Як тільки ми заговорили про весілля, Павло ясно дав мені зрозуміти, що діти поки

життєві історії 0

Ну яке тобі вже заміж мамо! У твоєму віці вже про душу і вічний спокій думати пора, а не про заміжжя! Хоча б не соромила мене, – накинулася на мене Віолета. А мені ж тільки шістдесят п’ять виповнилося! Весілля відбудеться, маленьке, лише з рідними, у ресторанчику, шкода, що дочки на ньому не буде

Мене дуже ображають слова і поведінка рідної дочки Віолети. Я зібралася вдруге заміж і

життєві історії 0

Ось Валентина у мене правильна – заміжня, у другому декреті, є робота в якійсь компанії. Все як у людей. Мене, на щастя, тоді не розглядали в якості помічниці, оскільки своїх дітей у мене немає і досвід спілкування з такими дрібними теж відсутня. Найстаршій дитині було тоді чотири роки, молодшому близько двох – ну куди мені їх? І ось тут вони всі вирішили. І почалося!

У наше століття віддаленої зайнятьсті дуже складно пояснити деяким людям, що ти не просто

життєві історії 0

Приїхала з тривалого відрядження, а виявилося, що мені ніде жити. У моїй квартирі влаштувався брат Костя зі своєю родиною і з’їжджати не збирався. Мама постаралася. Мама говорила, що я можу і орендувати, мені нічого не станеться, а брату важко, у нього діти. Та й тобі спокійніше, що квартира під наглядом буде, а то випадки щось різні бувають. Брат з сім’єю і комуналку платити будуть, все ж тобі економія

Потрапила в дивну і неприємну ситуацію – приїхала з тривалого відрядження, а виявилося, що