iBilingua

Астрологи назвали знаки Зодіаку, які з роками стають тільки кращими. У зрілості вони набувають особливого шарму, а їх молодість триває набагато довше, ніж у всіх інших

Астрологи назвали вічномолоді знаки Зодіаку. Астрологи назвали знаки Зодіаку, які з роками стають тільки

життєві історії 0

Мені 55, діти виросли, і ми вирішили жити для себе. А тут – його маму забирати. Ну, добре. Коли ми одружилися і з малою дитиною жили у неї, все було на мені: прибирання, готування на всіх, прання і прасування. А тепер вона жаліється сусідам і сестрі, що ми їй посуд немитий лишаємо, вимагаємо, щоб прибрала, картоплю почистила, в Єгипет її не взяли

Ми з чоловіком разом вже 35 років, почали жити і розписалися, коли нам ледве

життєві історії 0

Зої подзвонила колишня однокласниця Людмила, сказала: – Через місяць зберемося, шкільні роки прекрасні згадаємо, записувати тебе? Не тягне? Розтовстіла, чи що? Ольгу он теж не тягне, слухай, її так рознесло! Я от ні грама не набрала, ні грамусика! Ой, мало не забула, Володька Тищенко спеціально з Аргентини прилетить, шкода, Ольги не буде, хай би помилувався, у що перетворилася! Пам’ятаєш, ходили, за ручки трималися, не знаєш, чого розбіглися, ні? Ну що, тебе теж не брати до уваги?- Вже бери, – похмуро сказала Зоя, – вже потягнуло

Зої подзвонила колишня однокласниця Людмила, сказала: – Через місяць зберемося, шкільні роки прекрасні, перші

життєві історії 0

Моя історія шлюбу звичайнісінька. Була. Крім однієї маленької деталі. У мого чоловіка був брат-близнюк. І схожі вони були як дві краплі води. Чоловік мій Максим був просто чудовим. Турботливим, дітей любив наших дуже, вдома все робив, що просила. Одним словом, золото, а не чоловік

Моя історія шлюбу звичайнісінька. Була. Крім однієї маленької деталі. У мого чоловіка був брат-близнюк.

життєві історії 0

Федя зайшов в хату, зняв кепку, не чекаючи запрошення, підсунув стілець і сів, перекинувши нога на ногу. – Ну то що, розписуємося? – запитав він. Федір був впевнений у позитивній відповіді. Федя зайшов в хату, зняв кепку, не чекаючи запрошення, підсунув стілець і сів, перекинувши нога на ногу. За кілька хвилин Любава згадала все своє життя і свою любов до Феді

– Ну то що, розписуємося? – запитав він. Федір був впевнений у позитивній відповіді.

життєві історії 0

Я в той час стояла біля вікна, і милувалася своєю донечкою. Звісно, всі молоді красиві, але моя була – неймовірна. Тут якось мій погляд привернула сестра свахи (хрещена мама новоспеченого зятя). Якось дивно вона звивалася біля скриньки з усіма подарованими грошима. Дивлюсь, Антон з Іринкою мовчать, і я вирішила втрутитись. – Ми вирішили перевести гроші в квартиру молодят. Мало чого на весіллі трапитись може

Я в той час стояла біля вікна, і милувалася своєю донечкою. Звісно, всі молоді

життєві історії 0

Ми з Анатолієм живемо в області, а ось свекруха за сто кілометрів від нас. Недавно ми відсвяткували її досить таки поважний ювілей – 70 років. Як ми не просили перенести святкування на суботу, щоб на наступний день відпочити – не вийшло. У чоловіка ще два брати рідні є, і вони в один голос гомоніли, – тільки у вівторок, і це не обговорюється, якісь там у них плани вже. Ну нехай – підлаштувалися, і поїхали

Ми з Анатолієм живемо в області, а ось свекруха за сто кілометрів від нас.

Молитва 0

Молитва про вічне щастя: Якщо вас переслідують невдачі, і чорна смуга не сходить зі шляху, промовте цю молитву, і Господь подарує Благодать вічну!

Молитва про вічне щастя: Якщо вас переслідують невдачі, і чорна смуга не сходить зі

життєві історії 0

Станіслава Миколаївна поставила важкі сумки на землю і відкрила хвіртку. Стежка до будинку. Погладити Тузика – безпородного, але відданого. Завернути за ріг будинку. Двері, лавочка, на ній хлопчиксидить. – Мамо, ну нарешті. Ми з Тарасиком тебе зачекалися. Давай сумки занесу. Все поясню. Тарасе, ходімо! – Олег обняв матір, взяв сумки і зайшов в будинок. – Не піду! Я до мами хочу! – насупився Тарасик. – Мамо, тут така справа. Оля в лікарні. Тарасика залишити ні з ким. Доглянеш? – Я знаю, хто Ви. Мама каже, що Ви – погана, – насупився хлопчик

Станіслава Миколаївна поставила важкі сумки на землю і відкрила хвіртку. Стежка до будинку. Погладити

життєві історії 0

– Ну, розлучення так розлучення… – відповіла я на закиди чоловіка і відчинила дверцята шафи з одягом – Допоможи мені речі зібрати! – Сама збирай… І собаку свою не забудь! – гаркнув чоловік з кімнати. – Ось на маму подивись свою – прокричав чоловік, – Це ж прямо втілення. Живе визначення цього слова! Тут він згріб весь мій одяг з шафи і викинув в під’їзд. Минуло 20 років. Нещодавно він заявився, з букетиком, миритися

– Ну, розлучення так розлучення… – відповіла я на закиди чоловіка і відчинила дверцята