життєві історії 0
– Залишити мене саму і піти на весілля, – це хамство з твого боку, – надувши губи, вимовляла Оленка. – Я цілий день сама просиділа до самого темна, поки ти там розважався. – Оленко, навіщо ці образливі слова? Які розваги? У рідного брата дочка, племінниця моя, заміж вийшла. – А чому сам, чому не зі мною? – допитувалася Оленка. Ярослав підійшов до молодої дружини, яка була молодша на двадцять років. Вперше Ярослав побачив Олену в машині Гліба поруч з супермаркетом
– Залишити мене саму і піти на весілля, – це хамство з твого боку,
життєві історії 0
– У мене найсерйозніші наміри! Ви не думайте нічого поганого! Я одружуся, обов’язково одружуся! Ось тільки з дружиною розлучуся і відразу!
– Привіт, племінниця! А ось і ми! Скучила? – радісно пробасив дядько Володя. Ну
Духовна скарбничка 0
Твоя молитва розкаже про тебе усе! Твоя молитва зростає разом із тобою?
Буває так, що ми виростаємо, а наша молитва залишається такою, як у дитинстві. І
життєві історії 0
Це, можна сказати, історія «щасливого» шлюбу з різницею у віці. Ідеальний, а вити хочеться. Йому було сорок п’ять, мені двадцять, але я виглядала старшою, а він – молодшим. Зізнаюся одразу: спочатку я дивилася на гроші. Він дарував дорогі подарунки, водив в ресторани, сауни
Це, можна сказати, історія «щасливого» шлюбу з різницею у віці. Урок молодим дівчатам, щоб
життєві історії 0
Олені 29 років, заміж начебто і пора. Вся рідня дівчину вже дістали натяками, що цокає годинник. Навіть мама, коли познайомилася з кавалером дочки, шепотіла на кухні: – Оленко, ну цього разу, дивлюся, хороший же травпився! Ось який діловий і серйозний! Розумний наче, виходь, нам з батьком онуків хочеться побавити, поки ми ще бадьорі. – У тобі відчувається порода, – замріяно говорив наречений. – А потім і каже мені, що це примха і можна обійтися дешевше. Дірявих колготок мама їй не бажала
– Ні, дівчатка, не дочекаєтеся ви мого весілля, – зі сміхом відповідає подругам Олена,
життєві історії 0
Я похвалилася подрузі: – Ми купуємо великий будинок! Батьки продають дачу під столицею, а ми з Назаром продаємо свою квартиру. І будемо жити всі разом!
Пам’ятаю, як я похвалилася подрузі: – Ми купуємо великий будинок! Батьки продають дачу в
життєві історії 0
– Ну, навіщо так кардинально? Спадок сину заповідаєте і все! Навіщо дочці вашій квартира? Вона до чоловіка нехай жити йде!
– Тепер він чоловік моєї дочки, значить і допомагати повинен тільки мені! Що ви
життєві історії 0
– Почекай, ми повинні платити кредит за квартиру, в якій будете жити ви, при цьому ще й оплачувати собі знімне житло? – перепитала я, не повіривши своїм вухам
У нас з чоловіком двушка, за яку ми платимо кредит. Саме з цієї причини
життєві історії 0
– А я велику справу зробила минулого тижня! – ділиться пенсіонерка Наталія Максимівна. – Дійшла все-таки до нотаріуса, оформила заповіт. Ось! І синам сказала про це, обом. Нехай знають, що є документ! Ніііі… Навпіл б вони і без заповіту поділили. А я ось саме хочу, щоб більша частина майна дісталася молодшому синові і його сім’ї! Тому що старший не заслужив, я вважаю!
– А я велику справу зробила минулого тижня! – ділиться з найкращою подругою пенсіонерка
життєві історії 0
– Мої батьки прожили разом тридцять років, і весь час, що я пам’ятаю, у них було суворе правило: тато отримував гроші і все до копійки приносив мамі! – розповідає двадцятишестирічна Людмила. – Від роботи, від підробки – неважливо. Все – в сім’ю! Мама все життя розпоряджалася сімейним бюджетом: економила, збирала, планувала відпустки і великі покупки… Я вважаю, що це правильно. Гроші повинні бути в одних руках!
– Мої батьки прожили разом тридцять років, і весь час, що я пам’ятаю, у

You cannot copy content of this page