життєві історії 0
Я заміжня, у нас з чоловіком донечка, їй чотири роки. Бабусі обидві ще не на пенсії, працюють. І ми з чоловіком зовсім не вважаємо, що вони нам щось винні – своїх дітей вони вже виростили. Ми намагаємося все встигати з дитиною самі. Мене дивує, що вони не беруть онучку в гості. Ну не любите дитину – так і скажіть, а то якісь відмовки вигадують
Я заміжня, у нас з чоловіком донечка, їй чотири роки. Бабусі обидві ще не
життєві історії 0
На жаль чи на щастя, але ми зі свекрухою спілкуємося вкрай рідко! Хіба що на великі свята – рази три-чотири на рік. Хоча живемо поруч. Ну, ось так. Не сварилися, відносини рівні і ввічливі. Навіть коли у нас народилася дочка чотири роки тому, її єдина онука, нічого особливо не змінилося. Недавно святкували день народження донечки, і дочка при гостях сказала, що у неї одна бабуся – моя мама, і один дідусь – мій тато. А я й рада! З якого дива дочка повинна до них ставитися однаково?
На жаль чи на щастя, але ми зі свекрухою спілкуємося вкрай рідко! Хіба що
життєві історії 0
Нашій донечці недавно виповнилось сім місяців. Того дня Златка щаслива повзала по кімнаті, як по вайберу задзвонила свекруха. – Сьогодні вирішила по відеозв’язку поспілкуватися, дуже скучила за своєю принцескою. Ви ж не проти? – Звичайно ні, – сказала я, і давай бігати з телефоном за донечкою. Ми поговорили, і вже минув тиждень, як Ірина Олегівна зі мною не спілкується
Нашій донечці недавно виповнилось сім місяців. Того дня Златка щаслива повзала по кімнаті, як
життєві історії 0
26-річна Оксана жаліється подрузі, що її просто знесилила свекруха: – Вчора їй просто не відкрила. Вона 20 хвилин тарабанила в двері, набирала наш телефон, бо я попередньо відключила дверний дзвінок. Звісно, вона зрозуміла, що я нікуди не виходила і сиджу в квартирі. Вона могла бачити при вході коляску дитини. Образилася, наговорила на мене чоловікові. Він мені каже: навіщо ти так з мамою, вона ж нам гроші на перший внеск дала! Ну то й що?
26-річна Оксана жаліється подрузі, що її просто знесилила свекруха. – Я втомилася! Вона просто
життєві історії 0
– Привіт, впізнав мене? – Привіт, так, а що? – У мене до тебе розмова. – Яка? – Я при надії. – Не треба народжувати! – Буду. – Чому? – Це ж наша дитина, Сергію! – А мені що? Я не буду її виховувати! І у мене інша! Минуло 5 місяців, а потім 5 років.  – Це мої діти?.. – – Вітаю! – всміхнулася Ганна
– Привіт, впізнав мене? – Привіт, так, а що? – У мене до тебе
життєві історії 0
Свекруха старанно не помічає новонароджену внучку, не називає її по імені, взагалі не дивиться в ту сторону, де лежить дитина. Проте вважає своїм обов’язком прийти до старшого онука, провідати «бідненького», демонстративно переконатися, що його не ображають батьки – в зв’язку з народженням конкурентки.
– Свекруха моя, вважала, що в родині одну дитину цілком достатньо! – розповідає тридцятирічна
рецепти 0
Дуже ніжний і смачний пляцок “Злата”. Такий тортик, сподобається всім гостям!
Дуже ніжний пляцок “Злата”. Має ніжний смак і буквально тане в роті! І багато
життєві історії 0
– Коли ми познайомилися з моєю свекрухою п’ятнадцять років тому, їй було трохи за сорок, але виглядала вона набагато старше і вела себе, як пенсіонерка, – розповідає моя приятелька Поліна. – Нагадала мені мою бабусю. «Все болить, все погано, мені нічого не треба, життя вже пройшло»… Я думала, що ніколи такої не буду!
– Коли ми познайомилися з моєю свекрухою п’ятнадцять років тому, їй було трохи за
життєві історії 0
– Якщо ти хочеш виховувати дитину одна – будь ласка. Але, поки не вийдеш заміж, на нашу допомога не розраховуй! – сказав тато
Рік тому я мало не вийшла заміж. З Максимом ми зустрічалися приблизно стільки ж.
життєві історії 0
Вітчим виховував мене 20 років, а я не змогла назвати його татом. Робив все для мене і мами. Найбільше шкодую, що для мене він був дядько Вітя, так хотіла його татом назвати і не назвала. Шкодую!
Коли ти маленький, не розумієш багатьох речей. Я не розуміла в свої сім років,

You cannot copy content of this page