iBilingua

Ліда вийшла на роботу після декретної відпустки, як завжди, з усмішкою на вустах. Щебетала до співробітників, розповідала, про досягнення своєї принцеси. Коли дійшла черга до обідньої перерви, всі разом пішли кавувати. Тут то Ліда і відкрила дівчатам свою душу. – А від мене Толік пішов. Ось так, просто, зібрав речі, і сказав, що важко йому з нами

Ліда вийшла на роботу після декретної відпустки, як завжди, з усмішкою на вустах. Щебетала

життєві історії 0

Ми тоді жили у Вадимових батьків. Грошей вистачало лише на молоко та хліб. Сам чоловік сильно цим питанням не переймався. – Всі так живуть, що поробиш. – А я так жити не хотіла. Старалася щось поміняти, але через невпевненість все пропускала повз себе. Одного дня я попросила сина, щоб пішов до магазину. Той день і перевернув моє життя з ніг на голову

Ми тоді жили у Вадимових батьків. Грошей вистачало лише на молоко та хліб. Сам

життєві історії 0

Цього дня мій робочий день закінчився швидше. Я пройшлась по магазинах, і в передчутті чогось прекрасного, зайшла в нашу затишну квартиру. Не встигла переодягтись, як задзвонив телефон. – Виручай. Немає кому посидіти з Вікусею, а у мене термінові справи. – Ну як відмовиш сестрі. Вже через пів годинки у нас була моя племінниця. “Прекрасне” почалось після того, як я погукала всіх до столу

Цього дня мій робочий день закінчився швидше. Я пройшлась по магазинах, і в передчутті

життєві історії 0

Коли Надія прийшла в дитячий будинок вибрати собі синочка, одна дівчинка запитала: – Мамусю, ти по мене? Подумки Надя чітко бачила цю маленьку людинку, якій судилося стати її часткою, її життям і продовженням. Хлопчик. Маленький. Біленький. Неодмінно кирпатий, як Костя

Коли Надія прийшла в дитячий будинок вибрати собі синочка, одна дівчинка запитала: – Мамусю,

життєві історії 0

Однокласники не насміхалися з Уляни, але вона сама “вклала” собі в голову, що з такими вузькими очима, широким носом, і веснянками, які покривали все її білосніжне личко, ніколи не знайде того одного і єдиного. Закінчивши школу на відмінно дівчина подалася до міста, куди поступила в інститут. – Онученько, для кожного на тому світі є пара, і твоя десь бродить. Ось згадаєш мої слова!

Однокласники не насміхалися з Уляни, але вона сама “вклала” собі в голову, що з

життєві історії 0

– А я то думаю, чому син зі Світланою такі скритні стали. Коли не подзвоню: “Мам, все в нас добре. Зараз розмовляти не можу. Давай пізніше”. А пізніше так і не настає. Добре, що ця “дивна” телефонна розмова Сергія з батьком відбулась, а то б і не дізналися, що вони вже й заяву до РАЦСу занесли

– А я то думаю, чому син зі Світланою такі скритні стали. Коли не

життєві історії 0

Слухайте, це що, зараз що, так заведено? Чоловіки заміж не кличуть, але вимагають як з дружини! Мами-майбутні свекрухи, наівішо ви так синів виховуєте? Кому вони потрібні будуть? Я живу в цивільному шлюбі з чоловіком вже більше 5 років. У нас підростає дочка. І що я хочу сказати. Вчора ввечері Сергій повернувся з роботи як завжди пізно і перше стандартне запитання від нього: «А що у нас сьогодні на вечерю?» У мене на роботі повний завал

Слухайте, це що, зараз що, так заведено? Чоловіки заміж не кличуть, але вимагають як

життєві історії 0

Вирішила я нещодавно віддати дитячі речі, з яких виросла донечка, нужденним. краще б я цього не робила! Багато матусь останнім часом виставляють дитячі речі на продаж через інтернет, але живу в селі і у мене немає можливості їздити в місто кожного разу, коли покупець захоче подивитися запропонований товар. Через годину після мого оголошення мені подзвонили. На мій подив, дівчина приїхала на дорогій машині і зовсім не була схожа на людину, яка в чомусь потребує

Всі, у кого є діти, знають, як швидко вони ростуть. Ось і у мене

життєві історії 0

Мені зараз 60 років, і я зрозумів, що не кохаю дружину і хочу розлучитися з Мариною. Ми 35 років у шлюбі, а я відчуваю холод в спілкуванні, не хочу піклуватися про неї, навіть бачити не хочу, ми ставимося один до одного, як до знайомих. Цю порожнечу я вирішив заповнити, купивши нам дачу, але їй вона виявилася не потрібною. Вона приїжджала іноді на шашлики до мене на дачу, але все що робила – це лежала на гамаку і їла те, що я приготую. І тут з’явилася Ніна. Це був найпрекрасніший ранок за останні кілька років

Життя – дуже непроста річ. Більшість каже, що треба робити те, що ти хочеш,

життєві історії 0

– Оксано, дорогенька, чому тобі про все потрібно завжди нагадувати? Принось мені сніданок завжди в ліжко. Невже так важко запам’ятати, що вранці мені потрібно каву з булочкою! Мені це життєво необхідно, щоб підбадьоритися. Чому ти не стежиш за своїм чоловіком в чому він ходить одягнений? Чому ти не контролюєш мого сина? Йому потрібно в вовняних шкарпетках ходити, а не в простих. Він же може застудитися і захворіти! Зайшла в квартиру, а син там сам. Всюди розкидані його іграшки. Я не зрозуміла, а де бабуся?

Ми з чоловіком взяли іпотеку і живемо тепер окремо, а раніше жили зі свекрухою.